Вибухова конференція

Як боротися з тероризмом, не порушуючи при цьому прав людини

Хоч Україна ще жодного разу не ставала мішенню міжнародних терористичних організацій, Президент Віктор Янукович назвав боротьбу із цим явищем одним з пріоритетів державної політики. Правові аспекти проблеми обговорювали на міжнародній конференції «Притягнення терористів до суду: сприяння досягненню європейських стандартів і обмін передовим досвідом». Уперше в Києві зібралися вчені, правоохоронці й законодавці з України, Австрії, Бельгії, Великої Британії, Швейцарії, представники СБУ й ГПУ.

До питання Гуантанамо

 Конференція такого типу в Україні проводиться вперше. І хоча поки що наша країна не привертала уваги терористів на зразок Усами бен Ладена, вона не може ігнорувати загрозу, привид якої лякає сьогодні весь світ.

Учасники конференції протягом двох днів обговорювали проблеми запобігання тероризму, боротьби із цим явищем на законодавчому рівні, використання спеціальних методів розслідування, міжнародної співпраці під час арешту, досудового тримання під вартою й екстрадиції підозрюваних у скоєнні злочинів, пов’язаних з тероризмом, захисту жертв, свідків і осіб, що співпрацюють із правоохоронними органами.

Кожен, хто виступав на відкритті форуму, нагадував про необхідність дотримання прав людини. Про це заявила координатор з питань боротьби з тероризмом Ради Європи Марта Рекене. Це особливо підкреслила у своєму виступі український омбудс­мен Ніна Карпачова. «Міжнародна практика свідчить, що методи протидії тероризму часто призводять до грубих порушень прав людини. Комісар Ради Європи з прав людини Томас Гаммарберг у заяві від 5 вересня 2011 року констатував: розгортання США й антитерористичною коаліцією «глобальної війни з тероризмом» дозволило скоїти в рамках таємних операцій численні злочини, відповідальність за яких покладається і на європейські держави. Назви в’язниць Гуантанамо й «Абу-Грейб» стали для всього світу синонімами тортур. «Війни проти тероризму, які ведуть США і НАТО в Іраку, Афганістані й Пакистані, за 10 років призвели до загибелі та поранення понад півмільйона людей (переважна більшість із них — цивільні особи) і появи майже 8 млн біженців. Це свідчить про масове порушення головного права людини — права на життя», — відзначила Н.Карпачова.

Чи можливо боротися з тероризмом, не порушуючи при цьому прав людини? Досвід США й частини європейських країн, які зіткнулись із цією загрозою, поки що демонстрував протилежне. А Рада Європи неухильно вимагає від своїх членів дотримання цього постулату. Чи немає тут супе­речності?

«Права людини — наріжний камінь цивілізованого суспільства. Але, забезпечуючи права терористів, не можна забувати про права людей, на життя яких вони вчиняють замах. У боротьбі з тероризмом повинен бути дотриманий баланс примусових заходів та заходів із захисту прав людини. Особисто мені цікаво послухати, як ця проблема вирішується в різних країнах, — розповів «ЗіБ» під час перерви про свої очікування від конференції заступник начальника головного слідчого управління СБУ Віталій Маяков. — Також важливо буде дізнатися про правові механізми, які використовуються в інших країнах спецслужбами для протидії терористичній діяльності. У кожній з держав правоохоронні органи мають різні повноваження й арсенал заходів, які можна застосовувати в боротьбі з тероризмом».

 СБУ в ролі організатора

 Присутні поділилися досвідом розслідування терористичних проявів. Про те, як із цими злочинами борються в Україні, розповіли представники СБУ. За 12 років — з тих пір, як у 2001 році в Україні була введена кримінальна відповідальність за здійснення терористичного акту, — вже напрацьований певний досвід. За цей час слідчі СБУ розслідували 22 кримінальні справи відносно 35 осіб. До судів направлено 9 справ стосовно 25 обвинувачених, до цього часу триває розслідування 4 справ. Першим терактом, який розслідувала СБУ, стала спроба підірвати тролейбус у Дніпропетровську в жовтні 2001 року. Вибуховий пристрій тоді не спрацював. Останній прояв тероризму був 21 жовтня в Запоріжжі — в камері схову речей одного із супермаркетів Орджонікідзевського району вибухнув саморобний пристрій. На щастя, обійшлося без жертв. Міліція порушила кримінальну справу. Спочатку — за ст.296 («Хуліганство»), пізніше злочин був перекваліфікований за ст.258 («Терористичний акт»).

Утім, поки що українці можуть спати спокійно: всі вітчизняні теракти можна швидше назвати «містечковими». На думку співробітників СБУ, законодавча база для боротьби із цим явищем достатня. «Законодавець досить оперативно реагує на будь-які зміни. У 2001 році в новому КК з’явилася ст.258 «Здійснення терористичного акту». Але це не означає, що дотепер ми такі злочини не розслідували, просто вони кваліфікувалися за іншими статтями кодексу, — розповів «ЗіБ» В.Маяков. — Скажімо, той же замах на Наталю Вітренко свого часу кваліфікувався як «посягання на життя державного діяча». Зараз же це злочин, швидше за все, «проходив» би за статтею «Терористичний акт». У 2006 році, після ратифікації Європейської конвенції про боротьбу з тероризмом, у нашому КК з’явилися нові стст.2581—2584: «Залучення до здійснення теракту», «Публічні заклики до здійснення теракту», «Створення терористичної групи або терористичної організації», «Сприяння здійсненню теракту».

Якщо в Росії теракти розслідують усі правоохоронні органи (міжвідомчі інструкції лише розмежовують, який вид тероризму розслідують органи внутрішніх справ, який — ФСБ, прокуратура і т.д.), то в Україні теракти — виключна підслідність СБУ, так само, як у США, де цим займається ФБР. «Як ФБР у США, СБУ в Україні — орган, що організовує проведення оперативних заходів і розслідувань терактів, але за необхідності може бути задіяна вся система правоохоронних органів і прикордонна служба. На щастя, ми поки даємо собі раду», — заспокоїв В.Маяков.