Покращте статус помічника!

Закон «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, затверджене Радою суддів України, — крок уперед у визнанні та врегулюванні правового статусу служителя Феміди. Однак, на думку помічників суддів, норми щодо порядку їх призначення на посаду, перебування на ній та звільнення з посади лише погіршують їхні права. Тому помічники законників з Придніпровського райсуду м.Черкас звернулися до голів Верховної Ради, РСУ, Державної судової адміністрації та нашого видання з проханням допомогти вирішити порушені питання. Лист подаємо нижче.

Зміни, які сталися в Україні за останні десятиріччя, показують, що вона стала на шлях розбудови правової держави. У зв'язку із цим особливого значення набувають такі вічні цінності, як гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина. У правовій державі людина, її права і свободи проголошені найвищою цінністю, їх визнання і забезпечення відповідними гарантіями — найважливіший обов'язок держави.

Слід відзначити, що протягом майже 5 років існування посади помічника судді в місцевих загальних судах помічники суддів зарекомендували себе як ефективні працівники апарату, здатні суттєво допомогти суддям в умовах зростаючого навантаження.

Згідно з вимогами ч.2 ст.3 Конституції права і свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Зазначене свідчить, що найдоступнішим інститутом захисту прав громадян у сфері правових відносин є саме суди першої інстанції. Крім того, їх діяльність покликана сприяти підвищенню авторитету держави. Саме суд є органом, що гарантує та захищає права від імені держави від будь-яких посягань і порушень.

Судова реформа в Україні здійснюється вже не один рік. Про неї можна дізнатися з усіх ЗМІ. І от нарешті здійснено «значний» крок у реалізації судової реформи — 7 липня 2010 р. Верховна Рада прийняла закон «Про судоустрій і статус суддів». Він покликаний започаткувати новий етап судово-правової реформи в Україні, удосконалити судову систему в нашій державі.

Цілком природно, що здійснення правосуддя неможливе без чіткої організації роботи апарату судів. У роботі судів не повинно бути випадків тяганини, грубості та неуважного ставлення до громадян. Саме тому в цій роботі основною опорою для суддів є їхні помічники. Згідно з чинним законодавством України помічник судді не здійснює правосуддя, але надає судді допомогу в рамках своїх пов­новажень. Основними завданнями помічника є:

• складання для судді проектів документів;
• підбір законодавства та судової практики, необхідних для розгляду суддею конкретної справи;
• ознайомлення учасників процесу з матеріалами судових справ;
• підготовка матеріалів для розгляду судової справи та контроль за виконанням відповідних документів тощо.

Делегування частини повноважень (підготовка проекту рішення суду) помічнику дозволило значно збільшити продуктивність роботи судді. Вирішення проблеми збільшення обсягу роботи судді в останні роки стало можливим завдяки введенню посади помічника судді.

Незважаючи на важливість роботи помічника і його незамінність для судді, правовому статусу першого на законодавчому рівні не було приділено належної уваги. До липня 2010 р. посада помічника судді лише згадувалася в законі «Про судоустрій» від 5.06.81, а правовий статус фактично було врегульовано на рівні локальних актів місцевих судів загальної юрисдикції.

У законі «Про судоустрій і статус суддів» з'явилася ст.151 «Помічники суддів судів загальної юрисдикції», яка частково врегулювала правовий статус помічника судді на законодавчому рівні. Так, у цій статті встановлено, що кожний суддя суду загальної юрисдикції може мати помічника, правовий статус і умови діяльності якого визначаються цим Законом та положенням про помічника судді, що затверджується РСУ. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів прикріплюються для кадрового та фінансового обслуговування до апарату відповідного суду, на них поширюється дія закону «Про державну службу». Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

Рішенням РСУ від 25.03.2011 затверджено Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, в якому знайшли своє відображення ті питання, яких немає в законі, зокрема порядок відбору помічника, порядок проходження ним державної служби, підпорядкування та відносини з керівником апарату та головою суду, порядок і підстави звільнення з посади.

Безперечно, введення до закону «Про судоустрій і статус суддів» окремої статті про помічника судді та затвердження положення про помічника судді є кроком уперед у визнанні та врегулюванні правового статусу помічника. Однак, на нашу думку, норми щодо порядку призначення, перебування на посаді та звільнення з посади помічника судді тільки погіршують становище та права помічника судді як людини і громадянина.

Чомусь наші законотворці забули про захист прав та свобод людини і громадянина, які закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та в Конституції. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно із законами «Про судо­устрій і статус суддів» та «Про державну службу» помічники суддів є держслужбовцями. Проте відповідно до положення про помічника судді призначення на посаду помічника здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником апарату відповідного суду, що фактично є патронатною службою. Крім того, відповідно до даного положення в разі припинення повноважень судді відповідного суду помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.

Положення повністю перекреслює та обмежує право держслужбовця на просування по службі, що гарантовано ст.27 закону «Про державну службу». А тому виникає питання, чи варто іншим працівникам суду прагнути зайняти посаду помічника на певний період, адже помічник судді функціонально виконує високоінтелектуальні завдання, пов'язані з аналітикою, дослідженням та вивченням справ, законодавства, яке постійно змінюється, відслідковує документацію, пов'язану з провадженнями у справах. Чи є в цьому сенс?

Ми погоджуємося з тим, що суддя може здійснювати оцінку наявності в особи тих знань і навичок, які, як він уважає, повинен мати його помічник. Суддя також звертає увагу на особистісні та психологічні особливості людини, яка претендує на посаду помічника.

Відповідно до ч.4 ст.149 закону «Про судоустрій і статус суддів» керівник апарату суду призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення. Добір працівників апарату суду здійснюється на конкурсній основі. Проте ця правова норма йде врозріз з умовами призначення на посаду помічника судді, де відсутня вимога щодо конкурсного відбору на посаду.

Чому помічник, який успішно та професійно виконує свої посадові обов'язки, прагне й надалі працювати на займаній посаді, має звільнятися разом із суддею, а в кращому випадку (при наявності в суді вакантних місць) йому може бути запропоновано посаду, яка не вимагає вищої юридичної освіти (працівника з обслуговування будинку правосуддя чи друкарки)? Чи це не порушення трудових прав людини?

Ще однією колізійною нормою положення є п.27, відповідно до якого помічники суддів, які були призначені на ці посади до затвердження положення, за їх письмовою згодою, на підставі подання судді, продовжують свою службу на час виконання суддею повноважень у відповідному суді після видання наказу керівником апарату.

А як же бути з одним з основних принципів права щодо неприпустимості зворотної сили закону? Зворотна сила закону — поширення дії закону на випадки, що мали місце до набуття ним чинності. До конкретного факту чи випадку необхідно застосовувати закон, який діяв у момент, коли стався цей випадок або мав місце факт. Це правило відтворює сталість у відносинах між суб'єктами права, впевненість громадян у стабільності їх правового становища, в міцності правопорядку. Чому в даному випадку повинна мати силу зворотна дія закону і погіршуватися становище помічника судді? Адже це є неприпустимим та прямим порушенням ст.58 Конституції, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Чому не можна здійснювати вибір серед тих досвідчених помічників, які мають незмінне бажання працювати, пропрацювали не один рік і мають великий досвід роботи, професіоналізм та всі ті якості, які повинен мати помічник судді.

Тому звертаємося з проханням переглянути положення правових актів щодо помічників суддів. Маємо надію, що в нашій країні нас можуть почути і прийняти об'єктивне рішення.

Колектив помічників суддів Придніпровського районного суду м.Черкас

Пряма мова

Раїса ХАНОВА, заступник голови Ради суддів України:

— Як член Ради суддів України, яка проголосувала за Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, я не маю права мати думку, що відрізняється від думки колегіального органу. Я голосувала так само, як інші члени РСУ, за це положення. Приймаючи це положення, ми зробили крок до виконання закону, а наскільки вдалою є ця спроба — час покаже. На нашу адресу надійшло вже чимало звернень від помічників. З того, що я чую від помічників, які працюють зі мною в суді, з того, що я читаю в юридичних виданнях, більше критики спостерігаю щодо окремих положень. Тому, зважаючи на низку звернень, нам доведеться обов'язково повернутись до цього питання, вкотре його обговорити та проаналізувати.