Фемідою керують чоловіки

Потрапити на роботу до суду однаково хочуть представники як сильної, так і слабкої статі. Однак жінкам нечасто щастить отримати адмінпортфель

Майже 100 років тому до Київського апеляційного суду (нині — Апеляційний суд м.Києва) були обрані лише представники чоловічої статі. Та часи змінилися: сьогодні в судах працює більше жінок. Однак серед очільників храмів Феміди представниць прекрасної статі — меншість.

«Паритетне бажання»

Всі кажуть, що сьогодні професія судді — престижна. Але цікаво: вона має більший попит серед чоловіків чи серед жінок? Тому ми й вирішили провести невеличке дослідження та з’ясувати: у представників якої статі душа більше лежить до служіння Феміді. Виявилося, бажання вершити правосуддя є в представників як слабкої, так і сильної статі; у Верховному Суді збереглися патріархальні традиції, а столичні райсуди здивували зразковим дотриманням гендерної рівності. Далі про все — детальніше.

3 вересня Вища кваліфікаційна комісія суддів провела конкурс на зай­няття 105 вакансій у судах. Перемогу отримали 57 жінок та 48 чоловік. На сьогодні в резерві кандидатів на посаду судді перебуває 858 осіб (у тому числі 105, які перемогли в конкурсі, але рекомендацій для призначення на посади ще не отримали). 458 (53,4%) з них — представниці прекрасної статі.

Спеціальну підготовку в Національній школі суддів проходили 630 претендентів на мантію: 303 жінки (48,1%) і 327 чоловіків (51,9%). Тобто не можна сказати, що професія судді — суто жіноча чи суто чоловіча, адже вершити правосуддя однаково хочуть як одні, так і другі.

Якщо ми згадали про тих, хто поки що лише претендує на мантію, то варто було б з’ясувати щодо діючих суддів: а чи дотримується в їхньому колі принцип рівності жінок та чоловіків?

Історичний прогрес

Почнімо з Верховного Суду. Сьогодні в ньому працює 45 суддів. З них представниць жіночої статі — лише 12. Мабуть, найвищий судовий орган залишається вірним усталеним традиціям. До речі, за всю 90-літню історію існування ВС його жодного разу не очолювала жінка. Більш детально про представниць слабкої статі — керівників мова йтиме далі.

У Вищому адміністративному суді більшість суддів — чоловіки. Всього в установі працює 83 законники, 51 (61,4%) з них — представники сильної статі. А от у Вищому господарському суді та Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ — «гендерна гармонія». Так, у ВСС вершать правосуддя 93 володарі мантій: жінок — 47, а чоловіків — 46. У ВГС працює 103 судді: жінок — 52, чоловіків — 51.

Ми вже згадували про Апеляційний суд м.Києва. На його прикладі можна побачити, як змінювалися патріархальні стереотипи, як жінки «відвойовували» місця в судових установах. Так, на початку ХХ ст. був створений Київський апеляційний суд. Спочатку до його складу входило 18 суд­дів. Усі вони були представниками сильної статі (інформація із сайту Апеляційного суду м.Києва). У 80-х рр. минулого століття в Київському міському суді (таку назву установа мала в радянські часи) працювало 43% жінок. Сьогодні ж, як уже зазначалося, цей відсоток зріс до 68,7: нині в суді працює 68 жінок і 31 чоловік.

Жінки-керівники — у меншості

Відтоді, як наша держава «присягла на вірність» демократичним принципам розвитку суспільства, почалися розмови про рівність у правах чоловіків і жінок. І не лише розмови. Жінки почали зміцнювати свої позиції в суспільному житті. Як відомо, у багатьох західних країнах були введені відповідні квоти на жіноче представництво, наприклад у парламенті або в інших органах влади. Українські жінки теж домагаються запровадження
схожих квот. Зробити такий крок нашій державі радять і міжнародні експерти. Однак наразі на законодавчому рівні це питання не вирішене. Хоча певний поступ є: сьогодні 43 народні депутати — представниці прекрасної статі, а три міністерства очолюють жінки.

До речі, стосовно жінок-очільниць. Ще, мабуть, років 50—60 тому вважалося, що представниці слабкої статі не можуть бути хорошими керівниками. Але це був радянський стереотип. У багатьох наших громадян викликала захоплення прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер. Вона — перша і поки що єдина жінка, яка займала цю посаду. До того ж М.Тетчер —перша жінка, яка стала прем’єр-міністром європейської держави.

У 1985 році й у нашій країні з’явилася жінка-керівник. Це була Голова Президії Верховної Ради УРСР Валентина Шевченко. Нині нікого не здивуєш тим, що представниця прекрасної статі очолює, наприклад, певне підприємство, юридичну компанію чи ЗМІ. Однак в органах влади жінок-керівників потрібно ще пошукати. Особливо — в судовій системі. Тож на пошуки!

Так, три вищі спецсуди очолюють чоловіки. Навіть заступники в голів цих установ — представники сильної статі. Трьома апеляційними судами загальної юрисдикції з 27 керують представниці слабкої статі. З восьми апеляційних господарських судів лише один очолює жінка — Дніпропетровський. Донецький та Житомирський апеляційні адміністративні суди також працюють під жіночим керівництвом (у решті семи апеляційних адмінсудах адмінпортфелі — в чоловічих руках).

Не ставлять біля керма

Проаналізуймо, кого більше — чоловіків чи жінок — працює під керівництвом голів судів, які представляють прекрасну половину людства. Так, Житомирський апеляційний адмінсуд очолює Катерина Франовська. Її заступник — Наталія Малахова. Крім них, у суді працює ще 16 законників: 9 жінок та 7 чоловіків.

Крісло керівника в Апеляційному суді Донецької області отримала Марина Гаврилова. 67 володарів мантій зі 121 — представниці слабкої статі. Дніпропетровський апеляційний господарський суд очолює Надія Величко. В установі вершать правосуддя 22 жінки та 12 чоловіків.

Як бачимо, жінок у судовій системі трохи більше, однак посісти керівну посаду їм щастить нечасто.

У місцевих загальних, господарських та окружних судах також є жінки-керівники: у Кіровському та Бахчисарайському райсудах АРК, в Обухівському райсуді Київської області, у Господарському суді Черкаської області, Луганському та Волинському окружних адмінсудах та ін. Але ж, звичайно, переважна більшість голів судів — чоловіки.

Рівність по-столичному

А хто ж очолює храми Феміди в столиці? Якщо чесно, то райсуди Києва нас здивували: вони можуть стати зразком дотримання гендерної рівності — серед їх керівників представники як сильної, так і слабкої статі. Як відомо, в столиці 10 райсудів. Голосіївський, Оболонський, Печерський, Подільський та Шевченківський райсуди очолюють жінки! Інші 5 — чоловіки. «Нічия», — скажете ви. Та це ще не все: серед заступників голів 10-ти райсудів: 10 — представниці слабкої статі, а 9 — представники чоловічої. Тобто навіть серед заступників дотримано принцип рівності. Така тенденція не спостерігається ні у вищих спецсудах, ні в апеляційних.

До речі, в столичних райсудах жінок працює більше, ніж чоловіків.

Отже, можна зробити висновок: сьогодні бажання одягти мантію є як у чоловіків, так і в жінок. І хоча в судовій системі представниць слабкої статі не менше, ніж представників сильної (а то й більше!), все-таки в кріслах керівників частіше опиняються саме чоловіки. Чому так? Це вже інше питання.