Покупців і продавців квартир перевірятимуть на причетність до відмивання коштів
Чергові новації можуть ускладнити життя учасникам ринку нерухомості. Зміни до закону про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, зобов’язують фіксувати у фінансовому моніторингу операції з нерухомістю. Обов’язковому фінансовому моніторингу операція буде підлягати за умови наявності хоча б однієї з ознак, визначених у законі. Такими, наприклад, можуть бути готівкові розрахунки або наявність у покупця офшорної реєстрації.
Нерухомість — під контроль
Нововведення викликане черговими вимогами міжнародного співтовариства. Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 18.05.2010 №2258-VI, який набуває чинності 20 серпня цього року, по суті, реалізує рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
Законодавчі зміни передбачають розширення кола суб’єктів первинного фінансового моніторингу. До нього включено адвокатів, нотаріусів та аудиторів, які беруть участь у підготовці та супроводі договорів купівлі-продажу. Відповідно до закону ці суб’єкти будуть зобов’язані повідомляти уповноваженому органу про свої підо¬зри щодо окремих угод, зо¬крема щодо купівлі-продажу нерухомості.
Під контроль можуть потрапити договори щодо придбання земельних ділянок та об’єктів незавершеного будівництва, повітряних суден, морських і річкових кораблів, а також кос¬мічних об’єктів. Документ регламентує, що підставою для внутрішнього фінансового моніторингу буде проведення операції з нерухомістю на суму понад 400 тис. грн., що навіть не дотягує до середньої вартості однокімнатної квартири в столиці (всі інші операції підпадають під категорію «підозрілих» починаючи зі 150 тис. грн. — Прим. ред.).
Реєстр «пильних»
За словами чиновників, зміни зобов’яжуть ріелторів реєструватися в Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів після укладення угоди про наміри клієнта купити або продати нерухомість. А інформацію про учасників угоди посередники повинні будуть зберігати протягом 5 років.
За задумом авторів документа, такі заходи змусять сумлінних ріелторів ставати на облік, аби не вважатися порушниками. Те саме має зробити і нотаріус, навіть якщо отримає інформацію «за обставин, які є предметом таємниці здійснюваних нотаріальних дій».
Водночас заступник голови Держфінмоніторингу Олексій Фещенко ствер¬джує, що закон не передбачає «автоматичної звітності» суб’єктів моніторингу. «Це не означає, що інформація про угоду купівлі-продажу нерухомості автоматично має бути надіслана до Держфінмо¬ніторингу. Ці дані автоматично нікуди не надсилаються», — зазначив він.
Утім, у відомстві зауважили, що інформація надаватиметься уповноваженому органу «в разі виникнення підозр у відмиванні коштів та фінансуванні тероризму».
Як ідентифікувати ці підозри, чиновники поки сказати не готові. Проте вже відомо, за яких обставин угодою можуть зацікавитися представники влади. Обов’язковому фінмоніторингу підлягатиме операція за умови наявності хоча б однієї з ознак, визначених у законі. Такими, наприклад, можуть бути готівкові розрахунки або наявність у покупця офшорної реєстрації.
В цілому представники системи моніторингу фінансів не сидять склавши руки. За словами за¬ступника керівника департаменту методичного забезпечення комітету Ярослава Корженівського, його відомство вже розробило критерії, за якими суб’єкти первинного фінансового моніторингу зможуть оцінювати своїх клієнтів. Разом з тим він не зміг їх назвати, пославшись на необхідність дочекатися внесення змін і пропозицій з боку Уряду.
Ховайся, хто може?
Загалом юристи вважають, що закон прописано нечітко, і це може призвести до спорів між державними інститутами та учасниками ринку. Адже, з одного боку, недоліки не дозволять документу вступити в силу, а з другого — створюють підгрунтя для зловживання його положеннями з боку силових структур.
До того ж акт передбачає серйозні санкції — штрафи до 3000 неоподатковуваних мінімумів (51 тис. грн. — Прим. ред.), позбавлення права займатися певним видом діяльності, ліквідація юридичної особи і навіть обмеження волі на строк до 2 років у разі навмисного ненадання інформації або її несвоєчасного надання.
Утім, ріелтори не переймаються, вважаючи, що ринок залишиться таким, яким він є, оскільки на його динаміку і на ціни впливають зовсім інші чинники. Проте так уважають не всі. Деякі аналітики, посилаючись на те, як багато людей не розбирається в законах, припускають, що від закону ховатимуться і покупці, і продавці.
Інші представники сектору теж не в захваті. Без паніки, кажуть вони, навряд чи обійдеться, тому варто очікувати зупинення дії угод і зниження їх кількості. Крім того, агентства нерухомості не готові виконувати прописані в законі вимоги: в попередньому договорі, який укладається між покупцем і власником, вони не фігурують, не є учасниками угоди.
Окремі аналітики вважають, що реально інформувати держструктури про сумнівні операції може тільки нотаріус. Втім, ураховуючи, що більшість угод проходить за заниженими цінами, навряд чи і він знатиме реальну вартість.
В експертів також виникають сумніви з приводу необхідності введення цих норм у післякризовий пе¬ріод. На їхню думку, такі заходи могли бути доречними у 2007—2008 роках, коли ринок перебував на піку й укладалося багато спекулятивних угод. Нині ж покупців непокоїть інше питання: як підтвердити свої доходи, якщо офіційна зарплата ніколи не перевищувала, наприклад, 1500 грн.? Ніхто ж не хоче, щоб ним зацікавилися правоохоронні органи тільки через факт купівлі квартири.
Дмитро ДЄНКОВ, «Економічна правда»
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!