Партнер, речник АО Barristers Олексій ШЕВЧУК:

«Україні потрібен Центр підготовки фахівців для Міжнародного кримінального суду»

Зараз, мабуть, настав момент, коли нам справді треба подумати не про те, що дасть нам світ, а що ми готові дати світові. Це і є справжня відповідальність перед державою. На цьому наголосив партнер, речник АО Barristers Олексій ШЕВЧУК в інтерв’ю для «ЗіБ».

— Часто звучить думка: «Що може зробити для нас держава?» Ви кажете — час ставити питання інакше. Чому саме зараз?

— Ми звикли думати, що держава — це абстрактна інституція, яка щось нам винна. Але ситуація з Міжнародним кримінальним судом (МКС) показує цілком іншу логіку: сьогодні питання «що може дати Україна світові?» актуальніше, ніж будь-коли.

Ідеться не лише про політичну підтримку чи дипломатичну залученість — Україна має запропонувати системну експертизу та фахових людей, здатних ефективно працювати у структурі МКС.

— Тобто йдеться не просто про дипломатичну присутність, а про кадровий потенціал?

— Саме так. Якщо відкрити вакансії МКС, побачимо, що там потрібні зовсім не тільки судді чи прокурори. Є позиції координаторів із питань OSINT, мовних аналітиків, фінансових експертів, спеціалістів з доказового менеджменту, навіть фахівців із кіберрозвідки.

Суд — це величезний організм. І щоб він працював, потрібні десятки висококваліфікованих фахівців у різних напрямках.

На жаль, в Україні таких людей одиниці. Якщо набереться десять готових завтра вийти на роботу в Гаазі — це буде оптимістичний прогноз.

— Але ж у нас є досвід співпраці з Європейським судом з прав людини. Невже його не можна конвертувати в практику МКС?

— Частково — так, але з великими обмеженнями. Ми маємо потужну школу з практики ЄСПЛ, є ціла генерація фахівців — і юристів, і адвокатів, і науковців, які виросли на європейських прецедентах. Згадаємо хоча б Ельвіру Лазаренко, Андрія Лещенка, Івана Ліщину — це професіонали, чий досвід є безцінним.

Проте МКС — це інший світ. Там інша процесуальна логіка, інша роль доказу, інший механізм збору інформації. Суд вимагає практичних навичок роботи з міжнародним кримінальним процесом, розуміння військових операцій, мовної компетенції на рівні технічного перекладу міжнародної термінології. Це високоспеціалізоване середовище.

— Ви не раз згадували ідею створення українського Центру підготовки кадрів для МКС. Як це має виглядати на практиці?

— Ідея дуже проста, але стратегічна. Україна має заснувати Центр підготовки спеціалістів для роботи в міжнародних судових органах, насамперед у МКС.

Такий центр повинен мати кілька напрямів:

по-перше, програму для підготовки юристів-практиків (слідчі, прокурори, адвокати);

по-друге, навчання для технічного та аналітичного персоналу — наприклад, фахівців OSINT, менеджерів доказів, перекладачів, аудиторів даних;

і по-третє, блок мовної та етичної підготовки, адаптований під стандарти Гааги.

Ми маємо в Україні потужну академічну базу: професори Сенаторова, Гутник, Пашковський — це вчені, на яких можна спиратися. Але і вченим завтра треба команда , яка здатна завтра інтегруватися у практичну діяльність суду.

— Чи є успішні приклади такої моделі в інших країнах?

— Так, наприклад, Канада створила Canadian Centre for International Justice, який готує юристів та аналітиків спеціально для міжнародних трибуналів. Центр співпрацює з Гаазькою академією та міжнародними прокурорськими групами.

Україні потрібно щось подібне — із партнерством між університетами, урядовими структурами та самим МКС. Це може бути спільна ініціатива Міністерства юстиції, МЗС, академічних інституцій і громадських організацій.

— Якщо говорити стратегічно — навіщо це державі?

— Тому що міжнародне кримінальне право буде одним із визначальних полів політики XXI століття. І через геополітичні причини, і через конкретні обставини війни проти України.

Хай там як, але в найближчі десятиліття вектор точно зміститься в бік Гааги — і Україні потрібні не символічні, а реальні фахівці.

Це не питання престижу, це питання компетентності: або ми формуємо власних спеціалістів, або за нас це робитимуть інші.

— Тобто кадрова політика — це теж частина міжнародної суб’єктності держави?

— Саме так. Бути присутнім у системі міжнародного правосуддя — означає не тільки підписати ратифікаційні документи, а й вміти там працювати.

Закон і Бізнес