Війна — не алібі

В яких випадках звільнення за прогул під час воєнного стану визнається незаконним

Від початку повномасштабного вторгнення трудові відносини в Україні зазнали серйозних випробувань. Мобілізація, евакуація, перебування за кордоном — чи завжди ці обставини захищають працівника від звільнення за прогул?

Захист Батьківщини — не прогул

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Звільнення у зв’язку з відсутністю працівника: остання практика Верховного Суду», організований Центром трудового права та соціального забезпечення. Лектором заходу виступила адвокат Ірина Шапошнікова.

Спікер зазначила, що судова практика, яку було розглянуто, стосується переважно постанов ВС за 2025 рік, а в окремих випадках — за 2026-й. Значна частина справ пов’язана з обставинами воєнного стану: мобілізацією працівників, їхнім виїздом за кордон та перебуванням на тимчасово окупованих територіях.

Одна із перших розглянутих справ стосувалася працівника, який на момент повномасштабного вторгнення перебував у додатковій відпустці як учасник бойових дій. 24 лютого 2022 року його було викликано на роботу в телефонному режимі, однак замість цього він переправив свою родину через кордон з Молдовою, а потім звернувся до ТЦК з метою мобілізації. Роботодавець звільнив працівника за прогул, хоча вже через день той був поставлений на військовий облік, а згодом — зарахований до особового складу військової частини.

ВС визнав таке звільнення незаконним. «Позивач не перебував на робочому місці з незалежних від нього причин, які є поважними, оскільки пов’язані зі збереженням життя та здоров’я родини, а також вжиттям заходів щодо постановки на військовий облік та захисту Батьківщини», — зазначається в постанові від 31.07.2025 у справі №752/15423/22.

Ще одна справа стосувалася працівниці Управління патрульної поліції Донецької області, яка на момент вторгнення перебувала у м.Маріуполі. Через активні бойові дії, відсутність зв’язку та транспортного сполучення вона не могла виїхати з міста до 28 травня 2022 року. Роботодавець тим часом перевів її робоче місце до Львова, але не повідомив про це працівницю. ВС визнав звільнення за прогул також незаконним, зазначивши, що доказів організації безпечної евакуації працівників з Маріуполя матеріали справи не містили (постанова від 10.09.2025 у справі №760/14237/22).

Цікавою виявилася і справа про звільнення відстороненого працівника. У листопаді 2021 року працівницю було відсторонено від роботи через відсутність щеплення від COVID-19, а вже у грудні — звільнено за прогул. «Звільнення за прогул відстороненого від роботи працівника є незаконним», — підкреслив ВС у постанові від 26.03.2025 у справі №501/426/22.

Невихід на роботу

Втім, не кожна відсутність на роботі під час воєнного стану визнається поважною. І.Шапошнікова навела справу працівниці Департаменту патрульної поліції, яка виїхала з Одеси за кордон після 24.02.2022. Однак, управління не зупиняло роботу, місто Одеса не входило до переліку територій проведення бойових дій. Працівницю попереджали через Viber про необхідність повернутися до 1 квітня, а також про наслідки невиходу, однак вона залишилася за кордоном.

«Зміст листування у месенджері Viber свідчить про те, що позивачу було відомо, що відповідач не погодить їй заяву про надання відпустки, а також про необхідність повернутись до роботи та наслідки невиходу», — зазначив ВС, визнавши звільнення за прогул законним (постанова від 9.09.2025 у справі №760/9573/23).

Не менш показовою є справа працівника АТ «НАЕК «Енергоатом», якого у травні 2022 року було переведено до іншого підрозділу для ліквідації наслідків бойових дій на майданчику Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Працівник висловив незгоду, посилаючись на територіальну віддаленість та невідповідність кваліфікації, проте після закінчення лікарняного на роботу не вийшов. ВС у постанові від 6.02.2026 у справі №761/21875/23 визнав переведення законним і підтвердив правомірність звільнення за прогул.

Адвокат також звернула увагу на справу вчителя, якого звільнили за прогул, попри те що його робочий час того дня становив лише дві години. «Позивач не приступив до виконання своїх посадових обов’язків, був відсутнім протягом усього робочого часу, а тому це вважається прогулом незалежно від абсолютної тривалості цього часу», — зазначив ВС, додавши, що відсутність вчителя на уроках створює загрозу для безпеки дітей (постанова від 2.12.2025 у справі №398/3043/23).

Чотири місяці тиші

Окремий блок вебінару був присвячений звільненню за п.8³ ч.1 ст.36 КЗпП — у зв’язку з відсутністю працівника та інформації про причини такої відсутності понад 4 місяці поспіль. Як зазначила лектор, для звільнення за цією підставою необхідно одночасно встановити дві умови: фактичну відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці поспіль та відсутність у роботодавця інформації про причини такої відсутності.

В одній зі справ працівник подав заяви про відпустку без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану, і роботодавець відповідними наказами надав такі відпустки. Згодом роботодавець вирішив звільнити працівника за цією підставою, стверджуючи, що не мав інформації про причини його відсутності.

ВС з цим не погодився: «Якщо працівник скористався правом на надання йому відпустки без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану, а роботодавець видав накази, якими надав працівнику такі відпустки, що свідчить про обізнаність роботодавця про причини відсутності працівника на роботі, то звільнення працівника з цієї підстави є незаконним» (постанова від 9.07.2025 у справі №635/12429/23).

Завершуючи вебінар, І.Шапошнікова нагадала про значення належних засобів комунікації між роботодавцем і працівником. Так, в одній зі справ роботодавець надсилав повідомлення працівниці через Viber на номер, який за кордоном уже не працював. Працівниця дізналася про своє звільнення лише після повернення в Україну. ВС визнав звільнення незаконним, зокрема зазначивши, що альтернативний спосіб обміну кадровими документами через Viber не був передбачений ні локальними актами роботодавця, ні трудовим договором.

Закон і Бізнес