Як навчитися знаходити речі, які часто губите — поради вчених

Взимку завжди більше шансів щось втратити: то шарф звисає з кишені пальто, то рукавички залишаються в кав’ярні. І це не кажучи про ключі, які кудись зникли вдома, або роздратованих пошуків телефону…

Найчастіше проблема криється не в «поганій пам’яті», а в «збої на стику пам’яті та уваги», що і призводить до забудькуватості, через яку ми втрачаємо речі, пише «Закон і Бізнес».

Професор психології Гарвардського університету Деніел Л. Шактер, автор книги «Сім гріхів пам’яті», каже, що втрачати речі тією чи іншою мірою схильні всі. Чимало залежить від обставин, які відволікають розум від поточного моменту.

Пам’ять у мозку працює в три етапи: кодування, зберігання та згадування. Д.Шактер порівнює втрату ключів із водіями, які благополучно приїжджають до місця призначення, не пам’ятаючи, як добиралися. В обох випадках спогад про дію не був закодований: люди думали про щось інше, й пізніше такий спогад складніше витягти.

Краще, коли зовсім не потрібно згадувати, де лежать якісь речі. Тому вчений радить виділити «проблемні» предмети — телефон, гаманець чи ключі — і побудувати для них систему, яка стане автоматичною. Він завжди залишає окуляри для читання в певному місці на кухні. Коли йде грати в гольф, телефон завжди кладе в одну і ту ж кишеню своєї сумки для ключок.

А ось якщо ви стали помітно частіше втрачати речі в порівнянні з недавнім минулим, і це супроводжується іншими проблемами з пам’яттю, що заважають нормальному життю, то він радить звернутися до лікаря.

Один із способів перестати втрачати предмети, якими ви не користуєтеся постійно, але часто забуваєте — наприклад, ключі, — це вголос промовляти, куди кладете річ.

«Коли ви кажете це вголос, кодування стає кращим: ви змушені звернути увагу, а вербалізація робить спогад більш насиченим», — пояснює професор кафедри психологічних та нейронаук Вашингтонського університету в Сент-Луїсі Марк Макденієл.

Чим докладніше ця деталізація, тим більше в мозку виникає зв’язків, які допомагають згадати.

Крайня форма такої деталізації — «палац пам’яті», яким користуються учасники чемпіонатів з пам’яті. Щоб запам’ятати послідовності чисел і впоратися з іншими завданнями, вони візуалізують знайомий, структурований простір — наприклад, будинок або маршрут, — поміщаючи числа в конкретні місця.

З телефоном це може виглядати так: уявіть його в потрібному місці та зв’яжіть з причиною та наслідком. Наприклад, я залишив його на стільці в кафе, бо не хотів класти на стіл, але минулого разу я про це забув. Ви можете і не згадати, що його потрібно взяти, йдучи, але, швидше за все, згадайте, де залишили.

Закон і Бізнес