Чому безкоштовний похід до музею німці іноді вважають приниженням

Культурний абонемент дає різноманітні знижки на музеї та театри у Німеччині. Але іноді люди з низькими доходами сприймають це як приниження та уникають цих пільг. Нове дослідження виявило причини.

Як встановили дослідники з Інституту соціальної роботи та соціальної політики майже кожне велике місто пропонує свою власну модель абонементу, і не завжди вдалу, пише «Закон і Бізнес».

Як мінімум 5,5 млн осіб отримували у 2025 році в Німеччині соціальну допомогу, зазначає DW. Для них навіть купівля разового квитка за 5—10 євро може стати серйозною проблемою. Саме тому в багатьох містах з’явилися так звані соціальні та культурні «посвідчення» — абонементи, які надають людям з низьким рівнем доходу та одержувачам допомоги пільговий чи безкоштовний доступ до багатьох установ та організацій у сфері культури, освіти та спорту.

Наприклад, у Кельні діє KölnPass, який дає право на пільговий проїзд в автобусах, трамваях та приміських поїздах, знижки або безкоштовне відвідування певних музеїв та театрів, спортивних споруд та басейнів, безкоштовну участь у деяких курсах, майстер-класах та семінарах, і навіть квиток на гру «Кельна».

Подібні пропозиції є також у Дюсельдорфі, де з 1997 року видається Düsselpass, а в Дортмунді можна отримати Dortmund-Karte. Формально ціль у всіх культурних та соціальних абонементів одна, але обсяг пропозицій різниться.

Однак дослідники виявили, що в одних містах пільги, наприклад, поширюються лише на один музей та бібліотеку, і видаються згідно з суворими критеріями, тоді як в інших спектр можливостей значно ширші, а бюрократії — менші.

Особливо помітна і важлива різниця в питанні транспорту. Деякі абонементи дозволяють придбати пільгові проїзні, а інші взагалі не охоплюють транспорт. Як наслідок, виходить ситуація, коли вхід до музею безкоштовний, але доїхати до нього складно, бо квиток на автобус надто дорогий.

Деякі люди зізналися, що якщо вони йдуть до театру навіть зі знижкою, то потім кілька днів економлять на їжі або повністю відмовляються від інших поїздок.

Окрема тема — почуття сорому та стигматизація. У багатьох місцях абонемент потрібно пред’являти на касі або спеціально оформляти квиток у соціальному відомстві. Деякі люди говорили, що їм простіше залишитися вдома, ніж вкотре пояснювати, чому вони пред’являють цей абонемент, і з’ясовувати, на що він поширюється.

Дослідники приводять до висновку, що сам собою факт існування пільгових абонементів не може вирішити проблему соціальної ізоляції. Але якщо він доповнюється зрозумілою інформацією, можливістю особистих консультацій та доступними варіантами пересування — як, наприклад, у містах, де існують пільгові проїзні, то він справді може допомогти людям частіше виходити з дому та відчувати себе повноправними членами суспільства.

Закон і Бізнес