Введення суду в оману і заперечення фактів, які раніше визнавалися в офіційних документах, не відповідають критеріям, що висуваються до особи, яка претендує обійняти посаду судді.
Із таким висновком Вищої кваліфікаційної комісії суддів погодилася й Велика плата Верховного Суду, скасовуючи рішення Касаційного адміністративного суду у справі №990/186/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі кандидат звернувся з позовом до комісії, в якому просив, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення ВККС «Про відмову у внесенні рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення Особи 1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва» від 23.04.2024 №452/дс-24. Уважав неправомірним застосування процедури, передбаченої нормами закону від 9.12.2023 №3511-IX, який додатково передбачив проведення співбесіди з переможцем конкурсу та ухвалення ВККС рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді. Адже стадія конкурсу для нього вже була проведена та закінчилася ще до набрання чинності цим законом.
Рішенням КАС від 19.05.2025 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано спірне рішення ВККС. Зокрема, наголошено, що матеріалами досьє не доведено, що кандидат зловживав своїм службовим становищем задля отримання рішення міськради про надання дозволу на розроблення проєктної документації щодо реконструкції з надбудовою двох житлових поверхів над нежитловими приміщеннями адміністративної двоповерхової будівлі з подальшим облаштуванням їх під житлові квартири. Також КАС дійшов висновку, що комісія безпідставно залишила поза увагою та не надала мотивованої оцінки поясненням кандидата щодо обставин, які стосуються службової квартири та проживання в ній колишньої дружини.
Утім, ВП ВС зазначила, що сам факт отримання особою, яка обіймала посаду в органах прокуратури, дозволу на реконструкцію та подальше набуття у власність двох квартир унаслідок реалізації цього дозволу без належного економічного обґрунтування умов на користь громади є достатньою підставою для сумнівів у відповідності поведінки кандидата принципам доброчесності. А факт переведення позивача до іншого підрозділу прокуратури (м.Львів) не усуває можливості його впливу на процес прийняття рішень, який було розпочато раніше.
Крім того, у 2020 році кандидат звернувся до міського голови із заявою, в якій просив розглянути питання про виключення з числа службових квартири, в якій зареєстровані та проживають кандидат з дружиною та сином. Але через три роки звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив визнати колишню дружину такою, що втратила право на користування службовою квартирою. Позовна заява мотивована тим, що колишня дружина із сином ніколи не вселялись та жодного дня в службовій квартирі не проживали і навів відповідні докази. Хоча в деклараціях за 2017—2020 рр. зазначав право дружини на проживання в службовій квартирі у зв’язку з реєстрацією.
ВП ВС погодилася із тим, що така поведінка кандидата об’єктивно може породжувати в комісії обґрунтовані сумніви щодо готовності кандидата відповідально та добросовісно виконувати обов’язки судді, які передбачають особливу відкритість, прозорість, високий рівень доброчесності та відповідальність перед суспільством.
Аби не пропустити новини судової практики, підпишіться на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!