Чому голова АМКУ Павло Кириленко досі залишається при посаді?
Справа про 72 млн грн. незадекларованого майна, відмова ВАКС відсторонити від посади та затягування парламенту зі звільненням — історія Павла Кириленка стала символом безкарності чиновників у воєнний час.
Понад рік тому, в березні 2024 року, програма «Схеми» оприлюднила розслідування про елітну нерухомість та дорогі автомобілі на десятки мільйонів гривень у родині голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Відтоді відбулося багато чого: детективи НАБУ завершили досудове розслідування, САП направила обвинувальний акт до суду, ВАКС перейшов до розгляду справи по суті. Але одне залишається незмінним — П.Кириленко залишається в кріслі голови ключового економічного регулятора України.
Обвинувачення на 72 мільйони
За матеріалами слідства, П.Кириленко без законних джерел доходу набув активів на понад 72 млн грн. — елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, оформлені на родичів його дружини Алли Кириленко. Йому інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях за 2023—2024 роки: 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль так і не потрапили до офіційних звітів посадовця.
Дружину чиновника обвинувачують у пособництві незаконному збагаченню — їй загрожує до 10 років позбавлення волі. За самого П.Кириленка хтось уніс заставу в 30 млн грн., хоча особа поручителя тривалий час залишалася таємницею.
Коли суд каже «можна»
У серпні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про відсторонення П.Кириленка від посади. Логіка здавалася очевидною: як може людина, обвинувачена в незаконному збагаченні на десятки мільйонів, продовжувати очолювати орган, що регулює конкуренцію і протидіє монополізму? Як довірятиме бізнес рішенням такого керівника?
Але ВАКС відмовив у відстороненні. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, який був продовжений у жовтні 2025 року.
Справа перейшла до стадії розгляду по суті в листопаді минулого року, але П.Кириленко як керував АМКУ, так і керує — про що свідчать офіційні рішення комітету, зокрема, від 18 грудня 2025 року.
Коли парламент «розглядає»
У жовтні 2025-го народний депутат Максим Павлюк зареєстрував проєкт постанови про звільнення Кириленка з посади. Понад рік підозр, завершене досудове розслідування, справа у суді — здавалося б, достатньо підстав для того, щоб позбавити обвинуваченого у корупції повноважень державного регулятора.
23 листопада 2025 року Верховна Рада 238 голосами доручила профільному комітету розглянути це питання. Минуло понад місяць — і досі жодного голосування в залі. Жодної реакції. Жодної відповідальності.
Коли «свої» руйнують довіру
Парадокс воєнного часу полягає в тому, що держава просить громадян і бізнес «затягнути паски», платити податки, донатити на армію – і водночас залишає на ключових посадах людей, щодо яких є обґрунтовані підозри в розкоші, несумісній з їхніми офіційними доходами. Такий подвійний стандарт перетворює корупцію не на абстрактне «зло», а на конкретну зраду тих, хто воює і працює заради виживання країни.
Голова АМКУ, відповідальний за чесні правила на ринку, стає символом того, що навіть під час війни система готова захищати своїх – до останнього, до вироку, до політичного скандалу, але не до моменту, коли суспільство вимагатиме нульової толерантності до корупції. Це не просто кримінальна справа — це тест, чи здатна воююча Україна очистити владу від тих, кого обґрунтовано підозрюють у збагаченні на тлі загальнонаціональної жертви.
Тим більше, що, за наявними даними, не задекларована нерухомість — це верхівка кримінального айсбергу голови АМКУ. Адже це не єдина справа, в якій фігурує щодо П.Кириленка. Ниточки слідства тягнуться до періоду його роботи прокурором у Донецькій області й нині окупованому Криму. Та й його перебування на посаді очільника регулятора не таке вже й бездоганне, з погляду Кримінального кодексу.
Тож, на думку експертів, є велика імовірність того, що навіть за першим обвинувачення П.Кириленко отримає тривалий строк ув’язнення.
Чому ця історія небезпечніша за будь-який скандал
Антимонопольний комітет — один із ключових маркерів для інвесторів та міжнародних партнерів, які оцінюють, чи варто заходити на український ринок і вкладати кошти у відбудову. Коли цей орган очолює фігурант справи про незаконне збагачення, кожне його рішення може сприйматись як потенційно корупційне — від штрафів олігархам до дозволів на концентрації.
У воюючій країні внутрішні вороги у вигляді безкарних корупціонерів часто небезпечніші за зовнішніх: вони роз’їдають довіру, демотивують суспільство, дають аргументи скептикам на Заході й демонструють, що навіть війна не здатна зламати старі корупційні рефлекси.
Історія П.Кириленка — це не лише про одну посаду, це про відповідь на питання: чи готова Україна будувати нову систему, де обвинувачення у значній корупції автоматично робить перебування на державній посаді неможливим.
Схоже, Павло Кириленко залишається на посади завдяки якомусь незримому «бронежилетові», що боронить від звільнення.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!