Вчені з’ясували: коли коти не були одомашнені, вони не вміли так різноманітно нявкати, як зараз. Тільки поступово ці тварини навчилися голосами подавати сигнали спеціально для людей.
Як встановили дослідники з Неаполітанського університету імені Федеріко II, кішки м’яукають у різних ситуаціях — коли випрошують їжу, шукають уваги або навіть «скаржаться». Ця широта запитів відбивається на широті діапазону акустичних даних, тобто інформації, яку кіт хоче донести до слухача, пише «Закон і Бізнес».
Дослідники порівняли нявкання чотирьох видів диких котів (африканського дикого кота, середньоєвропейського лісового кота, гепарду та пуми) з нявканням домашніх котів. Для цього вони використали велику колекцію архіву звуків тварин музею природознавства в Неаполі. М’яукання домашніх котів виявилося набагато різноманітнішим, ніж нявкання їх диких родичів.
За словами вчених, життя з людьми, які сильно різняться за своїми звичками, розпорядком дня, емоційними реакціями, спонукало кішок змінити своє нявкання спеціально для людини так, щоб вона могла їх зрозуміти. Ці звуки перетворилися на котячий інструмент адаптації до світу, де люди домінують.
Вчені з’ясували ще одну, не менш цікаву особливість котячого спілкування. Якщо нявкання призначене для передачі інформації, то муркотання набагато більше говорить про них самих: у кожного кота воно унікальне. Цей низькочастотний звук служить надійним сигналом ідентифікації, який допомагає впізнавати знайомих котів як їм, так і нам.
Раніше вчені з університету Париж-Нантер з’ясували, що коти здатні відрізняти голоси різних людей: вони розпізнають, який із голосів належить їхньому власнику. Крім того, коти чудово розуміють, коли «їхня людина» звертається саме до них.
Перше пискляве «мяу» кошеня звертає до мами. Підростаючи ж, коти нявкають, щоб привернути, головним чином, увагу людини.
Матеріали за темою


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!