Маленькі голоси

Чи може думка дитини превалювати над інтересами батьків

Дитина має право бути вислуханою. І суди дедалі частіше з’ясовують думку дитини, у справах, що стосуються її інтересів. Однак, у який спосіб має відбуватись таке з’ясування і чи завжди думка дитини є вирішальною?

Без права на вето

В Національній асоціації адвокатів України відбувся вебінар «Думка дитини в системі правосуддя: практичні поради адвокатам щодо способів фіксації», в рамках якого адвокат, заступник голови Комітету НААУ з питань сімейного права Юрій Бабенко представив ключові висновки Верховного Суду щодо заслуховування думки дитини.

Адвокат нагадав, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.171 Сімейного кодексу дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім’ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору між батьками, іншими особами щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Стаття 232 Цивільного процесуального кодексу визначає порядок допиту малолітніх та неповнолітніх свідків. Допит малолітніх і, за розсудом суду, неповнолітніх свідків проводиться в присутності батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не заінтересовані у справі, або представників органів опіки та піклування, а також служби у справах дітей.

Спікер навів постанову ВС від 4.04.2024 у справі №553/449/20. У ній акцентовано на тому, що суди повинні належним чином враховувати погляди та почуття дітей, однак їх заперечення необов’язково є достатніми для того, щоб превалювати над інтересами батьків. Саме тому право дитини на висловлення своєї думки не потрібно тлумачити як фактичне надання дітям безумовного права вето без аналізу будь-яких інших факторів або без проведення оцінки для визначення їхніх найкращих інтересів.

У іншій постанові — від 19.06.2025 у справі №178/1957/22 — ВС зробив висновок, що з досягненням дитиною віку в 10 років, у неї з’являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема визначення місця проживання.

У справі №210/1936/22 (постанова ВС від 30.04.2025) йшлося про те, що під час складання актів обстеження умов проживання, дитина повідомляла, що бажає проживати з батьком. Водночас матеріалами справи встановлено, що, починаючи з червня 2022 року, вона була позбавлена батьком можливості спілкуватись зі своєю матір’ю. Це свідчить про те, що батько дитини чинив вплив на погляди малолітньої доньки щодо її матері. Судом було встановлено, що і батьком, і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дитини, обоє батьків характеризуються позитивно. Водночас обмеження контакту з матір’ю позбавляє дитину необхідної емоційної підтримки та порушує її право на повноцінне сімейне життя.

Таким чином, суд повинен не лише врахувати думку дитини, а й об’єктивно оцінити усі обставини справи, для винесення справедливого рішення, навіть якщо воно суперечить думці дитини, але забезпечить її найкращий інтерес.

Метод заслуховування

Також Ю.Бабенко розглянув питання методу, який використовує суд для заслуховування думки дитини. Так, у постанові від 30.04.2025 у справі №752/13545/21 ВС зауважив, що суд може оцінювати думку дитини з урахуванням її віку не лише безпосередньо в судовому засіданні, але й через оцінку висновку органу опіки і піклування, службові особи якого проводили опитування дитини. А також за наслідками професійного посередництва, зокрема шляхом її опитування у присутності експерта психолога, який має відповідну кваліфікацію та може проводити бесіди з дитиною та правильно передати та інтерпретувати її слова, з фіксацією його результатів для суду у вигляді висновків експерта.

У постанові від 16.02.2025 у справі №465/6496/19 ВС також вказав на те, що думка дитини може бути висловлена у письмових доказах; електронних доказах (аудіо- та відеоматеріалах); висновках психологічної експертизи; показаннях самої дитини, присутньої в залі судового засідання або з використанням режиму відеоконференції.

Втім, заслуховування думки дитини у присутності психолога, яка не є дитячим психологом, не є підставою для скасування судом попередніх рішень з огляду на те, що підставою для визначення місця проживання дитини законодавство визначає сукупність ознак, головною якістю яких є якомога точніша відповідність інтересам дітей. На це ВС звернув увагу в постанові від 24.02.2025 у справі №183/32/22.

У касаційній скарзі у справі №753/572/20 (постанова ВС від 9.02.2023) позивач посилався на те, що заслуховування думки дитини відбувалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в присутності матері. Тим самим було порушено п.64 розд.6 принципів Комітету (згідно з яким під часи опитування дитини суд залучає кваліфікованого фахівця, наскільки це можливо). Однак ВС дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції створив всі умови для реалізації права дитини бути заслуханою у спосіб, який суд правильно визначив як можливий під час триваючої широкомасштабної збройної агресії рф проти України, коли дитина перебуває на території іншої держави, яка надає прихисток громадянам України.

Також Ю.Бабенко навів приклад справи, в якій суд заслуховував дитину за методикою «Зелена кімната» (постанова ВС від 21.02.2024 у справі №404/9387/21). Так, відповідно до наказу МВС «Про затвердження Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України» від 19.12.2017 №1044 допит дитини, яка потерпіла від злочину, має бути проведений у дружній атмосфері для дитини, де вона відчуває захист і комфорт. Таким місцем є спеціально обладнане приміщення, яке називається «Зелена кімната». Допит у «зеленій кімнаті» проводить психолог, а всі інші учасники процесу знаходяться в іншій (технічній) кімнаті та спостерігають за процесом допиту через камеру спостереження та/або венеціанське скло, яке надає можливість бачити все, що відбувається в основній кімнаті, проте для дитини це виглядає як звичайне дзеркало.

У даній справі до суду було долучено відеозапис фіксації з’ясування думки дитини щодо визначення її місця проживання за методикою «Зелена кімната», під час проведення опитування були присутні дитина та спеціаліст.

Закон і Бізнес