Органи Нацполіції серед лідерів несвоєчасного подання декларацій

Одним із заходів фінансового контролю, які здійснює НАЗК, є встановлення своєчасності подання декларації. Упродовж першого півріччя 2025 року НАЗК отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.

Лідерами за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій стали:

органи місцевого самоврядування 22%:

органи Національної поліції України 21%;

Міністерство оборони України 10%;

органи Державної кримінально-виконавчої служби 8%;

органи Державної служби з надзвичайних ситуацій 8%;

органи Державної податкової служби 6%;

суди та інші органи судової влади 5%;

органи Державного агентства лісових ресурсів 4%;

Обласні Державні адміністрації 3%;

Міністерство юстиції України 3%.

Зазначені повідомлення надсилаються до НАЗК у межах процедури встановлення своєчасності подання декларацій, що передбачена ст. 51-2 закону «Про запобігання корупції» та реалізується у декілька етапів:

державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють, чи подали декларації їх працівники — колишні або теперішні, члени конкурсних комісій або Громадської ради доброчесності;

про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларації уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції установи інформують НАЗК;

НАЗК вивчає отриману від уповноважених підрозділів інформацію та вживає заходів для притягнення посадовців до відповідальності за неподання чи несвоєчасне подання декларації.

Порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність:

за несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 172-6 КУпАП) - сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність (ст. 366-3 КК). Дане правопорушення карається штрафом від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Крім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Закон і Бізнес