Які порушення допускають посадовці, декларуючи криптовалюту

Посадовці з кожним роком все активніше декларують криптовалюту. У 2,2 тис. поданих декларацій за минулий рік зазначено криптоактиви на 786 млн грн. Про це свідчать дані Реєстру декларацій.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на НАЗК.

Кількість декларантів, які зазначають кошти в криптовалюті, зростає щороку:

– за 2022 рік у 1,32 тис. декларацій – на 371 млн грн;

– за 2023 рік у 1,71 тис. декларацій – на 526 млн грн;

– за 2024 рік у 2,2 тис. декларацій – на 786 млн грн.

Криптовалюта є одним із сучасних способів зберігання та інвестування коштів. Водночас деякі декларанти намагаються використовувати її для «приховування» незаконно набутих статків.

НАЗК у межах повних перевірок декларацій здійснює верифікацію задекларованих криптоактивів у мережі блокчейн та встановлює їхню реальну приналежність декларанту або членам його сім’ї.

Найпоширеніше порушення під час декларування криптовалюти полягає у неможливості підтвердити її наявність. Часто посадовці декларують значні криптоактиви, не надаючи підтверджень їхньої реальності: відсутні верифіковані адреси криптогаманців, біржові виписки чи навіть скриншоти. Зазвичай йдеться про активи, які, за словами декларантів, були придбані багато років тому за символічні суми. Декларування неіснуючих активів є свідомим порушенням, яке неможливо пояснити неуважністю чи необізнаністю з правилами.

Серед найчастіших пояснень декларантів, що зазначили непідтверджену криптовалюту, — втрата доступу до гаманця через забутий пароль, викрадення апаратного носія або втрату фізичного ключа. Проте вони не надають жодних документальних доказів, хоча сучасні криптогаманці зазвичай передбачають механізми відновлення. Інше поширене пояснення — придбання активів за готівку через невстановлених осіб або нелегальні сервіси без будь-яких підтверджуючих документів.

Окрім декларування непідтверджених активів, поширеним видом порушень є подання недостовірних даних щодо реальних криптовалютних активів: їхньої вартості, кількості та дати набуття. Часто декларанти орієнтуються на ринковий курс станом на 31 грудня (кінець звітного періоду), що є некоректним. Відповідно до закону, у декларації має зазначатися вартість активу, виходячи з фактичних витрат на його придбання. Також трапляються випадки навмисного заниження вартості на момент набуття, щоб уникнути додаткових питань щодо походження коштів.

Крім того, за результатами повних перевірок декларацій НАЗК виявило й інші випадки, зокрема:

Ексначальник управління ДМС в Одеській області у декларації за 2023 рік зазначив недостовірні відомості про 37 Bitcoin дружини вартістю понад 57,7 млн грн, яку не зміг підтвердити. Дружина пояснила, що криптовалюту їй подарували до знайомства з декларантом, проте такі пояснення спростовані під час повної перевірки декларації. ДБР, здійснюючи досудове розслідування, повідомило йому про підозру за ст.366-2 КК.

Ексначальник Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро) у щорічній декларації за 2021 рік зазначив дохід від продажу криптовалюти на понад 2,5 млн грн. За його словами, ці кошти він отримав у результаті відчуження цифрового активу у відділенні обміну валют

Проте під час повної перевірки з’ясувалося, що фактичного отримання зазначених коштів не було. Ба більше, декларант не зміг надати жодних документів, які б підтверджували сам факт відчуження криптовалюти.

У зв’язку з цим слідчі ДБР перевіряють, чи було умисним подання неправдивих відомостей у декларації та чи могло це бути спробою приховати інші фінансові операції.

Заступник директора ДП «Зал офіційних делегацій» у деклараціях за 2022, 2023 роки зазначив про наявність у нього 10 Bitcoin вартістю понад 5,8 млн грн. Посадовець не надав підтверджуючих документів щодо відображеного активу, разом з тим зазначив, що помилився під час заповнення декларацій. Пояснення декларанта спростовано під час повної перевірки. Національна поліція здійснює досудове розслідування за ст. 366-2 КК.

Закон і Бізнес