Чи можуть дописи в соцмережі завадити стати суддею — ВП ВС

Сам лише факт публікацій (коментарів) кандидатом в соціальних мережах без надання їм оцінки ВККС у спірному рішенні не може характеризувати його як належним чином мотивоване.

На це звернула увагу Велика палата ВС, залишаючи в силі рішення Касаційного адміністративного суду у справі №990/232/24, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі позивач просив визнати протиправним та нечинним повністю рішення ВККС від 23.05.2024 №468/дс-24, прийняте у складі другої колегії, яким відмовлено в наданні йому рекомендації для призначення на посаду судді Броварського міськрайонного суду Київської області.

ВККС стверджувала про недотримання етичних норм кандидатом на посаду судді, зважаючи на поширення ним інформації (коментарів) в соціальних мережах щодо рішень органів судової влади, що завдало шкоди авторитету судової влади та правосуддю як інституційному явищу. Зокрема, комісія висловила сумнів щодо прийнятності способу доведення кандидатом своєї позиції до учасників суспільства, зокрема словесного вираження думок у дописах у відкритих соціальних мережах.

КАС позов задовольнив, зобов’язавши ВККС повторно провести співбесіду з кандидатом, з урахуванням усіх матеріалів, долучених до його досьє.

Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що положення висновку Консультативної ради європейських суддів №25 (2022) про свободу вираження поглядів суддів роз’яснюють вимогу суддівської стриманості як обов’язку бути стриманим. Суддя повинен керуватися принципами поміркованості та коректності навіть при поширенні точної інформації. Критикуючи інших учасників системи правосуддя, суддя повинен зберігати повагу і уникати імпульсивного, безвідповідального та образливого висловлювання. Кандидат на посаду судді повинен відповідати вимогам до посади судді.

Водночас ВП ВС зауважила, що рішення ВККС не містило мотивів, з яких вона виходила, оцінюючи дописи кандидата у соціальних мережах як такі, що викликають обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Зокрема, високі судді відзначили, що, як правильно установив суд першої інстанції, спірне рішення комісії не містить мотивів, з яких виходила ВККС, оцінюючи дописи позивача у соціальних мережах, а також про те, які саме дії позивача у спілкуванні з представниками правоохоронних органів розцінені як такі, що викликають обґрунтований сумнів щодо його відповідності критеріям доброчесності та професійної етики.

Закон і Бізнес