Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

У відповідь автор проєкту та голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна на це заявила, що у відомстві «свідомо поширюють недостовірну інформацію», аби зберегти існуючу неефективну систему.

У цій ситуації навколо діяльності АРМА можна було б говорити про якісь ігри політиків, де нардеп, голова профільного комітету Верховної Ради намагається через свій законопроект якось уплинути на топ-чиновника одного з ключових органів антикорупційної вертикалі. Боротьба за контроль, кадровий вплив, демонстрація публічної позиції в очах міжнародних партнерів, - це все можна припускати, якби не об’єктивні показники діяльності цього органу.

Я маю на увазі підсумки роботи АРМА за 2,5 роки, які наприкінці минулого року проаналізувала Рахункова палата. І вони далеко не такі позитивні, як їх подає саме Нацагентство у звіті за 2024 рік. Скоріше державні аудитори підтвердили неспроможність інституції виконувати покладені на неї завдання у сфері управління арештованими активами та заклали основу для реформи інституту.

По-перше, з понад 100 тис. судових рішень про арешт активів лише близько 1% передбачали передачу цих активів в управління АРМА. За офіційними даними, із 684 судових ухвал на загальну суму 51,5 млрд грн. агентство прийняло в управління активи за 135 ухвалами на суму 12,1 млрд грн. Таким чином, за 549 ухвалами активи не були прийняті в управління, що стосується понад 39,4 млрд грн. Це створює ризики втрати контролю над цими активами та може призводити до недоотримання коштів державним бюджетом.

По-друге, протягом тривалого часу облік активів, переданих в управління АРМА (окрім грошей), фактично не здійснювався. Управлінський облік вівся на основі внутрішнього реєстру, який не містив повної та точної інформації про склад і вартість активів. Лише у грудні 2024 року агентство оновило свою політику, що дозволило відображати передані активи у бухгалтерському обліку. За висновками Рахункової палати, до цього моменту дані щодо обліку активів не відповідали вимогам повноти та достовірності.

По-третє, хоча АРМА повідомляє про проведення перевірок діяльності управителів, за даними Рахункової палати, контроль не охоплює всі договори і не завжди забезпечує досягнення очікуваних результатів. Це, зокрема, вплинуло на недоотримання прогнозованої економічної вигоди або доходу від управління активами, що, за розрахунками, становить 74,8 млн грн. Окрім цього, було виявлено суттєві розбіжності між даними управлінського обліку АРМА та фактичними надходженнями до бюджету, які фіксує Держказначейство.

Конкретні приклади, проаналізовані Рахунковою палатою, свідчать про наявність суттєвих проблем. Зокрема, майновий комплекс Новороздільської ТЕЦ, який був переданий в управління ТОВ «Нафтогаз Тепло», за 2,5 роки роботи замість прибутку приніс державі збитки майже на 348 млн грн. Хоча в окремі періоди діяльність була прибутковою, агентству не вдалося забезпечити перерахування обов’язкових платежів до бюджету — у 2023 році ця сума становила щонайменше 10,27 млн грн. Подібна ситуація спостерігалася і щодо трьох інших договорів із цим управителем — загальна сума недоотриманих надходжень склала 63,2 млн грн.

Інша справа стосується передачі в управління арештовані корпоративні права IDS Ukraine («Моршинська») без належної оцінки і дозволу АМКУ — компанії-конкуренту «Карпатські мінеральні води». У результаті — конфлікт інтересів, скандал, розірвання договору та втрати для бюджету у вигляді неотриманих 1,1 млн грн. Антимонопольний комітет підтвердив ризики монополізації ринку, а Transparency International і сама компанія-власник активів заявили про грубі процедурні порушення.

Отже, проблеми з організацією процесу управління арештованими активами при чинному керівнику АРМА об’єктивно існують.

І можливо саме тому, відшукуючи шляхи поновлення інституційної спроможності Агентства, нардепи Комітету ВР з питань антикорупційної політики пропонують забрати в нього частину повноважень та передати тим, хто спеціалізується на кризовому управлінні.

Проект закону №12374-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, та вдосконалення механізмів управління активами» зокрема передбачає передачу частину функцій з управління активами новим суб’єктам. Пропонує розділити активи на умовно «складні» та «прості». Ними управлятимуть відповідно арбітражні керуючі (корпоративні права; єдині майнові комплекси юридичних осіб; інші активи, вартість яких перевищує 20 тис. прожиткового мінімуму) та приватні виконавці. А частину адміністративних функцій з управління арештованими активами, за задумом авторів, буде передано прокурорам.

Зрозуміло, що такі ініціативи спрямовані на послаблення впливу відомства. І кожен керівник, який відповідає за діяльність підпорядкованого йому відомства, буде всіма силами намагатись не допустити цього і шукатиме усі можливі способи, аби заблокувати процес такого реформування.

Та й погляньте на керівництво. Наприкінці 2023 року було призначено заступника голови з питань європейської інтеграції АРМА — Грігола Катамадзе. У своїй відповіді АРМА залишила відкритими питання щодо відмови «нового українця» від грузинського громадянства, якого було призначено без дотримання процедури проведення конкурсу на посаду державного службовця категорії «А». Схоже на те, що крім того що йому надали громадянство, так ще й працевлаштували перед пенсією. Можливо відповіді на ці питання зможе надати Національне агентство з питань державної служби під час здійснення наступних заходів контролю.

Збереження чинної моделі, яка показала на практиці свою неефективність, несе прямі ризики для бізнесу. Як для того, чиє майно арештовується в рамках кримінального провадження, так і того, хто за вибором АРМА візьметься управляти таким майном.

Закон і Бізнес