ТОП помилок у процесуальних документах

«Адвокату необхідна стратегія у справі так само, як режисеру — сценарій»

Не завжди перше враження про себе можна скласти завдяки вдало підібраному одягу. Адже якщо йдеться про адвоката, то про його професіоналізм говоритимуть набагато більше вдало підібрані аргументи. Тож як правильно складати процесуальні документи?

Ознака кваліфікації

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Помилки в процесуальних документах, через які ви можете програти справу», лектором якого виступила адвокат Тетяна Лежух.

Лектор зауважила, що важливо постійно посилювати свої навички викладу процесуальних документів. Адже в судочинстві наявне спрощене позовне провадження й інколи суддя не бачить захисника й сприймає його крізь призму поданих процесуальних документів. Саме завдяки ним адвокат може довести правову позицію, підтвердити свою кваліфікацію і зрештою виграти справу.

Загалом, за спостереженням лектора, юристи поділяються на два типи — тих, хто краще виступає в суді, та тих, хто вміє гарно викладати свої думки в процесуальних документах. Якщо в процесі двоє адвокатів і ви відноситесь до різних типів, важливо, аби ваш колега зрозумів, що ви хотіли донести в своїх документах. Тобто потрібно усвідомлювати розподіл функцій.

«Взагалі кожна справа повинна мати під собою певну стратегію — це те, щоб можна порівняти  із сценарієм для режисера. Якщо її немає — це шлях в нікуди. Тоді адвокат не зможе скоригувати курс, бо курсу в нього немає. Кожен процесуальний документ — це частина стратегії, й ми повинні розуміти його наслідки», — наголосила Т.Лежух.

Також спікер зазначила, що зазвичай важко супроводжувати справу, якщо до цього її супроводжував інший юрист. Зазвичай, стан речей ми сприймаємо через клієнта, і часто продовжуємо захист не так, як планував це робити колега. В такому разі найкраща порада — телефонувати колезі і зрозуміти, як він планував діяти в цій ситуації.

Тут знову ж працює аналогія із стратегією, яка може бути хаотичним сценарієм голлівудського фільму, що не матиме успіху у глядача. Суд може зрозуміти вас не вірно, а опонент — сприйняти аргументи войовничо і підготувати контраргументи. Саме тому важливо тренувати навичку лаконічного змістовного складання документів. Часто у документах адвокати намагаються викласти все по максимуму, але суду важко взяти із цієї інформації те, що потрібно. За масивом хронології, нормативних актів, законів, що мали зворотну силу, тощо часто суддя чи його помічник втрачають концентрацію уваги вже на другому аркуші.

Спікер зазначила, що важливо правильно структурувати аргументи. В нагоді стануть навички складання mind card або інших діаграм, тоді вся картина у справі стає більш наочною. Підбираючи переконливі формулювання, важливо читати якісні нормативні документи – постанови ВС та ВП ВС, корисною стане й група на ФБ судді ВС Олени Кібенко, в якій є багато посилань на книги та корисна інформація з написання судових рішень.

Також не менш важливо себе чути, сприймати, коригувати написане. Для цього можна або залучати наставника, або читати документ в голос кілька разів, можливо — на камеру. Так ви зрозумієте, що є зайвим і слід прибрати.

Чого робити не варто

Типова помилка №1: використання шаблонів документів

Т.Лежух зазначає, що шаблони продовжують використовувати, бо це займає мінімум часу, але з ними є багато проблем. Найбільша – це застаріле законодавство. Наприклад, досі зустрічаються позови про стягнення аліментів у розмірі 25% від доходу, хоча можна подати заяву про видачу судового наказу. Але й навіть відносно нові шаблони використовувати не варто. Бо в такому разі ми не тренуємо свою навичку складання документів, мозок розслабляється і зникає індивідуальний підхід до справи.

Типова помилка №2: неактуальність знань

Йдеться про ситуації, коли адвокати не до кінця вивчили нормативну складову, не все дослідили. «Мій керівник звернувся з позовом про визнання права власності. За два тижні закон втратив чинність, що призвело до негативних наслідків для клієнта. Другий приклад — звернулися до суду за поверненням виконавчого збору на кілька десятків млн грн., хоча рішення було виконано в добровільному порядку. Позов подали в порядку адмінсудочинства, а потім підсудність змінилась на цивільну», — ділиться власним досвідом Т.Лежух.

Типова помилка №3: занадто відкрита позиція

Йдеться про ситуацію, коли адвокати одразу ж викладають всі докази опонентам. «Хоча законодавство покладає на захисника відповідний обов’язок, але інколи намагаємось бути надто прозорими», — зазначила адвокат. Саме тому слід оцінювати користь і шкоду/ можливі наслідки додавання того чи іншого документу. Такі спірні документи слід долучати лише тоді, коли це вписується у вашу стратегію.

Типова помилка №4: надмірна емоційність викладу

Т.Лежух зазначила, що така помилка є характерною, як правило, для молодих адвокатів або тих, хто має надмірно емоційний темперамент. Йдеться про ситуації, коли ми намагаємось показати що інша сторона — нехороша і за допомогою словесних конструкцій вплинути на суддю. Не слід переобтяжувати текст емоційним викладом, навіть якщо емоційним є сам клієнт — інколи цих емоцій в процесі стає забагато, і суддя від них втомлюється. «Натомість емоційність може бути дозованою. Це як зі спеціями, якщо їх багато — страва буде несмачною, а результат — протилежним бажаному», — додала спікер.

Типова помилка №5: твердження без доказів

Такою помилки припускаються тоді, коли захисники посилаються на певні обставини, об’єктивних доказів яким не існує. Наприклад, стверджується, що були завдані побої, але підтверджень у вигляді відповідного експертного висновку чи вироку немає. Адже все, що стверджується у процесуальних документах, потрібно доводити суду.

Типова помилка №6: неактуальність засобів зв’язку

Здавалося б, це очевидність, дрібниця, але подекуди саме вона призводить до того, що неможливо отримати листи, ухвали суду, відзив. Часом трапляється й так, що захисники користуються засобами зв’язку із договору, й в результаті не можуть контролювати надходження документів. До того ж, за словами Т.Лежух, клієнти багатьох адвокатів зараз перебувають за кордоном. І найкращий інструмент у такому разі — це переадресація поштових відправлень на вашу адресу. Наприклад, на Укрпошті можна отримати відповідну послугу за 50 грн. на місяць.

Типова помилка №7: неузгодженість позиції з клієнтом

Інколи клієнти звертаються до адвокатів на емоціях, для них питання звернення до суду є принциповим. Але клієнту варто пояснити, що ситуація є неоднозначною, судова практика з конкретного питання — також. Тож шанси виграти справу становлять, наприклад, 50/50. Клієнт повинен усвідомлювати, що справа може бути програна. «Попри все клієнти, як діти, схильні вірити в дива. І коли цього дива може не трапитись — для адвоката це цілком може вилитись у дисциплінарну скаргу», — зазначила Т.Лежух.

До того ж, адвокат радить навіть у разі підписання договору з клієнтом за допомогою ЕЦП отримувати для досьє договір у паперовому форматі. Поки немає укладеного договору — не варто вчиняти будь-яких дій в інтересах клієнта.

Типова помилка №8: нечіткість вимог або неправильно обраний спосіб захисту

«Коли ми нечітко викладаємо вимоги чи неправильно обираємо спосіб захисту, у задоволенні позову може бути відмовлено», — наголосила спікер. А також навела приклад, за яким часто у юристів виникає проблема у справах з усиновленням. Вимоги у таких справах, як правило, неповністю викладають або неправильно формулюють. Зокрема, щодо необхідності внесення змін до актового запису. Схожі проблеми виникають і тоді, коли відбувається плутанина у формулюваннях щодо визнання особи померлою чи зниклою безвісти.

Типова помилка №9: неврахування особливостей адресата

Під адресатом документу спікер має на увазі суд чи іншу сторону. Т.Лежух радить здійснювати перевірку, як суддя здійснює розгляд певної категорії справ, який у нього підхід. Провести дослідження можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень: Які критерії враховуються особисто ним? Зрозуміло, що є норми законодавства, але особливо важливо розуміти позицію конкретного судді.

Щодо реакції іншої сторони, важливо усвідомлювати, що коли подається позов, пересічна людина сприймає це як оголошення війни. І в деяких ситуаціях отримання позитивного судового рішення не вирішує реальну проблему.

Наостанок Т.Лежух порадила колегам вдосконалюватись у своїх навичках викладу процесуальних документів, знайти свій стиль викладу аргументів, працювати над лаконічністю викладу та вичитувати власні напрацювання.

Закон і Бізнес