Сумніви щодо доброчесності не можуть бути простою підозрою чи відчуттям членів ВККС, а повинні базуватись на реальних фактах або обставинах, що дозволяють обґрунтовано сумніватися в певних подіях, фактах чи твердженнях.
Про це нагадала Велика плата у постанові від 14.11.2024 у справі №990/139/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі кандидат на посаду судді звернулася до Касаційного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 28.02.2024 №252/дс-24, яким відмовлено у наданні рекомендації про її призначення на посаду судді Господарського суду Черкаської області та зобов’язати комісію провести повторну співбесіду
КАС відмовив у задоволенні позову.
Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що ВККС, маючи право отримувати пояснення та копії документів і матеріалів від будь-яких осіб, до початку проведення співбесіди з позивачкою не витребувала у неї додаткові пояснення чи докази щодо придбання транспортних засобів та не звернулася із запитами безпосередньо до інших осіб з метою підтвердження або спростування своїх сумнівів з цього питання.
Натомість, згідно з позицією ВП ВС, придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів, саме по собі не вказує на недоброчесність, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав. Отже, викладені ВККС в оспорюваному рішенні мотиви щодо невідповідності позивачки вимогам доброчесності, пов’язані з придбанням її чоловіком автомобілів «Volkswagen Transporter» та «Daewoo Lanos» за ціною, яку ВККС вважала заниженою, були визнані ВП ВС необґрунтованими, суб’єктивними і такими, що зроблені фактично на підставі припущень.
Також ВП ВС дійшла висновку, що оспорюване рішення ВККС не містило належного мотивування того, що недоліки в зазначенні в деклараціях відомостей про об’єкти нерухомості мають характер не добросовісної (неусвідомленої) помилки, а саме недбалого ставлення позивачки до обов`язку щодо подання відповідної декларації.
Натомість, сам лише факт відсутності доказів на підтвердження вжиття позивачкою заходів щодо приведення у відповідність розбіжностей між фактичною площею належної їй частини житлового будинку та визначеною в договорі купівлі-продажу і технічному паспорті за відсутності доказів, які б підтверджували, що позивачка виявила таку помилку, однак не подала виправлену декларацію, на переконання ВП ВС, не може слугувати підставою для визнання особи недоброчесною.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!