Сумніви щодо доброчесності не можуть бути простою підозрою чи відчуттям членів ВККС, а повинні базуватись на реальних фактах або обставинах, що дозволяють обґрунтовано сумніватися в певних подіях, фактах чи твердженнях.
Про це нагадала Велика плата у постанові від 14.11.2024 у справі №990/139/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі кандидат на посаду судді звернулася до Касаційного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення ВККС від 28.02.2024 №252/дс-24, яким відмовлено у наданні рекомендації про її призначення на посаду судді Господарського суду Черкаської області та зобов’язати комісію провести повторну співбесіду
КАС відмовив у задоволенні позову.
Своєю чергою, ВП ВС зазначила, що ВККС, маючи право отримувати пояснення та копії документів і матеріалів від будь-яких осіб, до початку проведення співбесіди з позивачкою не витребувала у неї додаткові пояснення чи докази щодо придбання транспортних засобів та не звернулася із запитами безпосередньо до інших осіб з метою підтвердження або спростування своїх сумнівів з цього питання.
Натомість, згідно з позицією ВП ВС, придбання особою майна за цінами, нижчими за середньоринкову вартість аналогічних товарів, саме по собі не вказує на недоброчесність, якщо відсутні фактичні дані, які б доводили вчинення особою протиправних дій, що можна було б трактувати як нечесність, чи невідповідність рівня життя задекларованим доходам, чи наміри приховати дійсну вартість майна з інших підстав. Отже, викладені ВККС в оспорюваному рішенні мотиви щодо невідповідності позивачки вимогам доброчесності, пов’язані з придбанням її чоловіком автомобілів «Volkswagen Transporter» та «Daewoo Lanos» за ціною, яку ВККС вважала заниженою, були визнані ВП ВС необґрунтованими, суб’єктивними і такими, що зроблені фактично на підставі припущень.
Також ВП ВС дійшла висновку, що оспорюване рішення ВККС не містило належного мотивування того, що недоліки в зазначенні в деклараціях відомостей про об’єкти нерухомості мають характер не добросовісної (неусвідомленої) помилки, а саме недбалого ставлення позивачки до обов`язку щодо подання відповідної декларації.
Натомість, сам лише факт відсутності доказів на підтвердження вжиття позивачкою заходів щодо приведення у відповідність розбіжностей між фактичною площею належної їй частини житлового будинку та визначеною в договорі купівлі-продажу і технічному паспорті за відсутності доказів, які б підтверджували, що позивачка виявила таку помилку, однак не подала виправлену декларацію, на переконання ВП ВС, не може слугувати підставою для визнання особи недоброчесною.


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!