Звідки беруться гроші

Як пов’язані «лайтове» підвищення податків та непередбачувані рішення РНБО

Те, що його не вбиває, робить його біднішим. Це загадка про український бізнес, для якого в свою чергу залишається загадкою те, чого очікувати з кожним наступним роком чи навіть місяцем в Україні.

Далі буде… гірше

Про підвищення податків та курс на детінізацію говорила в рамках Податкового форуму Асоціації адвокатів України народний депутат, заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк.

Спікер підсвітила ретроспективу ідеї про підвищення податків, в якій, за її словами, заручником виступила ВР, а не Президент. Нардеп пояснила, що Уряд досить пізно звернувся до ВР з проханням підвищити податки, через те, що в державному бюджеті не вистачає грошей. Ця дискусія почалась ще влітку і призвела до суспільного обурення, бо тоді йшлося про дуже радикальне підняття різноманітних податків. Саме після цього суспільного обурення Кабмін та Мінфін, зокрема, зробив крок назад. Так з’явилось рішення про те, аби підвищити податки, але не суттєво, і таким чином, щоб це стосувалось не всіх.

Що ж саме відбувається і в чому полягала така гостра потреба у підвищенні податків, розповіла О.Василевська-Смаглюк, вдалося з’ясувати у закритій частині засідання профільного комітету. Так, у першій половині 2024 року Україна чекала на допомогу від США. Гроші позичали в майбутньому періоді на оплату утримання військовослужбовців і закупівлю зброї. За словами нардепа, й зараз ця діра в бюджеті продовжує зростати. Бо ж деякі засідання РНБО призводять до ще більш суттєвого збільшення видаткової частини державного бюджету. Причому це відбувається в терміновому режимі.

«Наприклад, засідає РНБО, бачить ситуацію на фронті і приймає рішення, що декілька десятків мільярдів гривень потрібно відшукати до завтра для того, щоб щось зробити. Тому непередбачуваність фронту зобов’язує РНБО ухвалювати нові рішення і зобов’язує ВР та Кабмін відшукувати кошти на це. Це потім лягає на нас відповідальністю», — пояснила О.Василевська-Смаглюк.

Тож варіант законопроекту, який було ухвалено та яким було збільшено військовий збір, нардеп назвала «лайтовим». Й, за її словами, підприємці особисто їй не жалілись із цього приводу. Однак, спікер зазначила, що відбулись певні кулуарні суперечності.

Йшлося про збільшення податків на видобуток певних ресурсів земних надр. На цей час на український ринок зайшли інвестори і для них ця українська «фірмова» непередбачуваність стала перешкодою для подальшого ведення і розвитку бізнесу в Україні. Так, інвестори пообіцяли піти з ринку у разі збільшення податку на видобуток в 300—500 разів.

«Тому й Президент затримує підписання цього закону. Бо накласти вето можна, адже йдеться про підвищення податків заднім числом. Але наклавши вето отримаємо ще більше суспільне обурення тим, що ми весь час переписуємо законопроекти, що тримає народ в напрузі. Але я думаю, що Президент підпише законопроект в тому вигляді, в якому він є», — зазначила спікер.

У свою чергу спірні моменти, переконана нардеп, знайдуть своє відображення в наступній ітерації підвищення податків. О.Василевська-Смаглюк вважає, що ця ситуація є неминучою через непередбачуваність закордонних партнерів та неритмічність їх допомоги, на основі якої і пишеться бюджет.

«56% бюджету складається з того, що ми очікуємо, коли нам нададуть грант, кредит, допомогу, арештовані російські активи тощо», — пояснила спікер. Тож наступний законопроект неодмінно викликатиме ще більше збурення у суспільстві.

Вижити попри все

Окремо нардеп висвітлила в доповіді питання детінізації. Коротко курс влади на детінізацію бізнесу О.Василевська-Смаглюк окреслила так: «жорстко, не завжди виправдано і недостатньо точно». Спікер пояснила, що в наш час ми всі шукаємо можливість вижити – як військові на фронті, так і народ, який сидить на соціальних виплатах або отримує невисоку зарплату, так і бізнес, який все ж намагається триматись української землі. «Інколи мені здається, що це намагання вижити спонукає нас до різних вчинків, які не завжди є в правовому полі», — додала нардеп.

«У нас ніде немає святих, у ВР точно, у владі глобально їх немає, у Митниці теж, в Податковій тим паче. Але й бізнес часто вдається до різних схем. Тому нам потрібно говорити про те, як зробити правила прозорими і однаковими для всіх», — зазначила спікер. Хоча, відвертість зізнань, які всі давно сприйняли як істину, не дивує, ба більше, разом з «однаковістю» лунає доволі популістично.

За різними оцінками, через схеми ухилення від сплати податків, державний бюджет недоотримує близько 300 млрд грн., і у ВР намагаються знайти спосіб, як цю прогалину перекрити. «Але іноді ми виплескуємо маля з водою через це. Бо від цього страждає і білий, пухнастий та прозорий бізнес теж», — не без суму відзначила нардеп.

Також спікер навела статистичні дані, за якими у 2021 році кожний 5-й літр бензину був фальсифікатом. І до 40% ринку брали участь у податкових скрутках, продаючи паливо за готівку або підміняючи дані покупців. У 2022 році розмір тіні сягнув 34%, у 2023 році цей показник впав до 13%, а у 2024му знову зріс до 18%.

«Ми відреагували і ухвалили законопроект №11416-д, який передбачає сплату податку на прибуток АЗС наперед, щоб нівелювати наслідки фальсифікату від суттєвих обсягів тіньової торгівлі на цьому ринку. Ми не пропонували введення нових податків, а лише змінили адміністрування податку на прибуток, щоб стимулювати зменшення податкової оптимізації з боку АЗС», — пояснила О.Василевська-Смаглюк.

Поруч із цим розмір тіні на ринку тютюну сягає до 40%, а підроблені вироби складають 45,5% цього ринку. Як розповіла спікер, з 2025 року почне роботу «єАкциз», повний функціонал системи стане доступним з 2026 року. Це має сприяти подоланню тіні, але не усуне її повністю. Адже існують численні анонімні Телеграм-канали, що продають контрабандні товари. «І свідомості наших громадян ще далеко до того, що якщо ти купуєш товар без акцизу, то позбавляєш своїх дітей безкоштовного харчування в школі, а свою маму пенсії», — переконана нардеп.

Також О.Василевська-Смаглюк під час доповіді згадала про перезапуск БЕБ та митниці, неадекватну роботу СМ КОР, яка змушує бізнес страждати та «домовлятись», аби продовжити своє існування. Нардеп пообіцяла дістатись і перезапуску податкової. Втім, скільки часу піде на такий перезапуск, та скільки бізнесу піде з України до того, як чергові зміни запрацюють, невідомо.

Закон і Бізнес