Єдині показники доброчесності: що залишається дискусійним? — круглий стіл

Чіткість та однозначність формулювань показників доброчесності надзвичайно важливі, тому під час їх підготовки члени робочої групи ретельно зважують кожне слово, кому та крапку.

На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя, голова робочої групи з розроблення єдиних показників для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді) Олександр Сасевич під час круглого столу, інформує «Закон і Бізнес».

Він зауважив, що робоча група працювала інтенсивно — загалом відбулося 24 засідання. Й акцентував, що метою розроблення єдиних показників є запровадження уніфікованих стандартів для оцінки доброчесності та професійної етики судді, які використовуватимуть під час здійснення відповідних функцій ВРП, ВККС, ГРД. Цими показниками також послуговуватимуться судді в разі оскарження в судах процедур та рішень.

За словами О.Сасевича, особливу увагу приділено принципам застосування єдиних показників: дотримання прав людини; врахування міжнародних стандартів, етичних норм; недопустимість впливу на оцінку зовнішніх факторів.

Так, у проекті документа визначено показники доброчесності та професійної етики:

незалежність — здатність судді виконувати свої обов'язки без зовнішнього тиску;

неупередженість — рішення, що ухвалюються без особистих симпатій чи антипатій;

дотримання етичних норм — бездоганна поведінка як у професійному, так і в особистому житті;

чесність, сумлінність, непідкупність — дотримання високих моральних стандартів і принципів правдивості.

Водночас, за його словами, серед дискусійних питань стосовно єдиних показників залишаються:

відповідність рівня життя та способу життя статусу судді — як ефективно оцінювати рівень життя судді, щоб уникнути упередженості та забезпечити об'єктивність;

оцінка доброчесності на основі особистого життя — які межі контролю є прийнятними, щоб не порушувати право на приватне життя;

додаткова інформація та участь у суспільних ініціативах — наскільки важлива участь суддів у громадських ініціативах для їхньої професійної репутації;

відвідування тимчасово окупованих територій України та/чи території держави-агресора без нагальної потреби — яка потреба може бути визнана нагальною та чи можливі винятки для цього критерію.

О.Сасевич уточнив, що відповідно до постанови КМУ від 18.10.2024 №1194 внесено зміни до Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки та перенесено строк виконання заходу щодо затвердження єдиних показників на листопад 2024 року.

Круглий стіл проведено в межах проєкту «Стандартизація доброчесності: прозорість, професіоналізм та підзвітність у реформуванні сектору юстиції та відновленні України» Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку (Sida) за сприяння Міжнародної організації права розвитку (IDLO).

Закон і Бізнес