У ролі інтерв’юєра

Як проводити адвокатське опитування, аби винести з нього максимальну користь

Законодавство не дає чітких інструкцій та вказівок щодо того, як слід проводити адвокатське опитування, але водночас наділяє захисника таким інструментом. В чому особливості такого опитування, розповів адвокат.

Можливості інструменту

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар «Підготовка та проведення адвокатського опитування. Супровід клієнта під час допиту у кримінальному провадженні». Лектором заходу виступив колишній слідчий прокуратури та детектив НАБУ, а нині адвокат Артем Облетов.

Адвокатське опитування спікер назвав дієвим процесуальним інструментом, який має використовувати кожен адвокат. І хоча законом особливо не прописана процедурна складова такого опитування, це навіть може бути на краще, бо дає варіативність у використанні цього інструменту. Можливість  проведення адвокатського опитування визначена положеннями пп.4, 7 ч.1 ст.20 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На думку адвоката, цей інструмент є найбільш дієвим, коли виникає необхідність перевірки певних джерел доказування. Він є доречним, коли потрібно пересвідчитись, що конкретна особа є носієм корисної інформації. Завдяки опитуванню можна мінімізувати вплив негативних ризиків на клієнта. Тобто, поспілкувавшись з понятими, свідками чи іншими незацікавленими учасниками, можна впевнитись у тому, що інформація, якою володіє особа, не нашкодить клієнту. І вже потім подавати клопотання про залучення цієї особи.

Також є можливість фіксації окремих фактів. Для цього слід закріплювати інформаційні блоки і створити логічний доказ й власне підтвердження юридичного факту. Завдяки опитуванню можна виключити ризик маніпуляції з процесуальним впливом на свідків. Адже на практиці буває й так, що у протоколі було зафіксовано лише частину інформації. А.Облетов особливо радить проводити опитування, якщо у сторони захисту є контраверсія з приводу розвитку подій.

Опитування часто покликане полегшити ініціювання можливих слідчих дій або ж підтвердити доброякісність і достовірність доказів. Саме тому інформаційне наповнення опитування може бути направлено не лише на обставини справи, а й на перевірку процесуальних аспектів.

Хоча вже згаданим законом порядок проведення, критерії та стандарти адвокатського опитування не закріплені, лектор радить слідувати правилам «класичної» фіксації, тобто робити опитування максимально наближеним до протоколу допиту. Такі вимоги можна зустріти у стст.104, 105 Кримінального процесуального кодексу.

Стандарти та критерії

Також спікер наголосив на важливих стандартах такого опитування. Так, йдеться про письмову форму фіксації, адже вона є універсальною і простою для сприйняття. Для цього А.Облетов радить створити власний шаблон опитування. Важливо зафіксувати добровільну згоду на проведення опитування, тобто відсутність тиску чи примусу, а також застережень щодо наслідків відмови. Адвокат повинен роз’яснити процедуру проведення опитування та прав особи під час опитування (відмовитись давати пояснення, вносити зауваження, викладати самостійно та інше). Окрім цього, в акті опитування мають бути відображені характеристики технічних засобів фіксації та додатки до цього акту із дорученням їх до нього (носії з інформацією, копії документів).

А.Облетов рекомендує проводити опитування за критеріями проведення процесуального інтерв’ю. Такий формат передбачає постановку відкритих питань, відсутність примусу, форму, орієнтовану на опитуваного та дотримання принципів поваги до прав людини. За власними спостереженнями лектора, таким форматом опитування часто користуються в НАБУ та ДБР. В інших органах поки що зберігається більш негативна практика з тиском та маніпуляціями, коли особа заходить в опитування вже зі сформованою думкою. Адвокат зауважив, що будь-яка інформація, отримана під час опитування, є важливою, оскільки дозволяє зрозуміти психотип людини.

Таке процесуальне інтерв’ю поділяється на 6 етапів:

1. Планування та підготовка (підготовка шаблонів, ознайомлення з інформацією, характеристикою людини, пошук контактів та технічного оснащення). Варто врахувати, що інколи доцільним є залучення психолога або спеціальних служб;

2. Знайомство, ознайомлення та встановлення контакту;

3. Отримання першої інформації в режимі вільного викладення від особи;

4. Уточнення, конкретизація, розкриття доказів (фіксація реакцій на певні неузгодженості);

5. Завершення (Роз’яснення що відбулось. Висновки від почутого. Проговорити процедурні недоліки);

6. Оцінка отриманих пояснень та можливості їх використання.

Супровід під час допиту

Окремий тематичний блок вебінару стосувався супроводу клієнта під час допиту у кримінальному провадженні. На допит можуть викликати повісткою, яку вручають:

особисто;

поштою (повістка може бути відправлена за місцем проживання та/або за місцем роботи);

електронною поштою;

телефоном (дзвінком, повідомленням в Telegram, WhatsApp, Viber).

А.Облетов наголосив на тому, що законом не передбачені виклики через мобільні додатки, оскільки неможливо підтвердити отримання повістки. Однак, якщо людина прочитала та відреагувала, то вона вважається повідомленою. З цього моменту є підстави для її приводу у примусовому порядку у випадку неявки. Саме тому в разі отримання повістки у мобільному додатку лектор радить не відповідати на таке повідомлення.

Втім, якщо особу повідомили про виклик дзвінком, варто попросити надіслати повістку поштою. При особистому врученні у розписці слід вказати час та дату отримання. Також окремо слід звернути увагу на номер кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення та статус особи, яку викликають. При цьому слід пам’ятати, що на допит можуть викликати не пізніше, ніж за три дні до дня його проведення.

Адвокат однозначно не радить ігнорувати повістки. Навпаки, бажаною є письмова реакція на виклик — фіксація процесуальних порушень з боку слідчого, підтвердження неналежного виклику, наявність законом визначених підстав неможливості явки за викликом.

Лектор серед іншого зауважив, що йдучи на допит, слід пам’ятати, що не можна брати зайві речі та техніку (носії) з важливою інформацією на допит, а також залишати особисті речі без нагляду в місці проведення допиту (оскільки паралельно можуть проводитись заходи НСРД або ініціюватись вилучення речей). А особистий підпис на кожній сторінці протоколу знижує ризик підміни показань.

Також спікер поділився ключовими рекомендаціями при підготовці клієнта до допиту:

не робити складних інструкцій – узгодити прості алгоритми взаємодії з адвокатом під час допиту;

орієнтувати клієнта уважно слухати питання та обмірковувати відповідь на кожне питання;

орієнтувати клієнта дотримуватись стратегії та давати короткі або розгорнуті відповіді виключно відповідно до розробленого плану;

орієнтувати клієнта дослухатись порад адвоката, користуватись консультацією перед наданням відповіді та за потреби використовувати право не давати пояснень.

Також А.Облетов зазначив, що після завершення допиту слід обов’язково дати зворотній зв’язок клієнту та проінструктувати його щодо подальших дій та потенційних ризиків.

Закон і Бізнес