Плюси чотириденки для співробітників та роботодавців — досвід ФРН

Близько півсотні німецьких компаній на півроку запроваджували чотириденний робочий тиждень. Перші оцінки результатів цього експерименту виявили чимало позитивних ефектів для персоналу.

Як зазначила консалтингова компанія Intraprenör, яка ініціювала пілотний проект на початку 2024 року, співробітники повідомили про суттєве покращення свого морального та фізичного здоров’я в результаті такого експерименту, пише «Закон і Бізнес» із посиланням на DW.

Позитив від «чотирьохденки» пов’язують здебільшого із додатковим вільним часом. Щоправда, якщо до початку експерименту 64% працівників хотіли проводити більше часу із сім’єю, то після закінчення тестової фази таке бажання залишилося лише у 50%.

Крім того, співробітники стали набагато рідше скаржитися на вигоряння та стрес, зазначили в Intraprenör. Втім, лікарняний вони брали так само часто, як і раніше.

Не спостерігається і позитивної дії на екологію, на що сподівалися в Intraprenör. Час у дорозі до роботи не змінився, і ніщо не вказує, що дії учасників тестування на додатковий вихідний «були особливо сприятливими для навколишнього середовища».

Обсяги прибутку та обороту компаній говорять про певне зростання, але порівняно з попереднім роком він є незначним. Однак той факт, що ці показники залишилися стабільними в умовах значного скорочення робочого часу, дозволяє припустити, що принаймні було досягнуто певного приросту продуктивності.

Компанії виграють від підвищення задоволеності співробітників, а також повідомляють про позитивні зміни у процедурі набору персоналу. Водночас автори дослідження попереджають: переконливих доказів того, що запровадження чотириденного робочого тижня веде до зниження плинності кадрів, відсутні.

Пілотний проект було запущено у Німеччині 1 лютого. У ньому було задіяно 45 компаній та організацій зі сфер послуг, виробництва, догляду за хворими та літніми людьми, IT та ЗМІ. Причому 41 із них уже завершили або ось-ось завершать тестову фазу тривалістю півроку. Дві фірми були змушені перервати експеримент, пояснивши це «економічними викликами чи відсутністю внутрішньої підтримки чотириденного тижня».

Діяли компанії по-різному: хтось скорочував робочий час на 20% на тиждень за збереження колишньої зарплати, хтось — лише на 10%, а деякі — менші. У 85% фірм утворився один повністю вільний день на тиждень.

Щоб компенсувати скорочення робочого часу, компанії постаралися позбутися відволікаючих факторів. Так, багато хто знизив кількість і тривалість нарад.

Втім, в Інституті німецької економіки в Кельні (IW) пілотний проект назвали «малотримальним експериментом». Адже досі жодне дослідження не надало доказів того, що скорочення робочого часу є розумним підходом з економічної точки зору.

Закон і Бізнес