Строк без меж?

Як стало можливим довічне перебування у статусі підозрюваної особи

Ви вважаєте що це неможливо? Поспішне і помилкове судження! Слідчий суддя ВАКС в ухвалі у справі №991/6227/24 саме це й встановив: строк перебування у статусі підозрюваної особи не обмежений!

Тепер до суті. Сторона захисту встановила, що у кримінальному провадженні після повідомлення особи про підозру закінчилися строки досудового розслідування. Захист звернувся до прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження відповідно до п.10 ч.1 ст.284 КПК. Проте отримав відмову, в якій прокурор зазначив, що це, не залежно від строків, — його дискреція, і він закривати кримінальне провадження не бажає.

Відповідно до ст.308 КПК сторона захисту оскаржила дотримання розумних строків до прокурора вищого рівня, але отримала негативну відповідь, та ще й не у вигляді постанови.

На звернення до слідчого судді ВАКС із оскарженням бездіяльності прокурора вищого рівня було отримано ухвалу, що така бездіяльність не оскаржується, бо начебто за ст.308 КПК відповідь прокурора може бути й у вигляді звичайного повідомлення. (Вказаний випадок описано у дописі: «Як слідчий суддя відмінив стст.110, 303 КПК»).

Далі захист звертається зі скаргою на повідомлення про підозру, де зазначає, що повідомлення про підозру має бути скасовано, так як закінчився строк досудового розслідування.

Слідчий суддя ВАКС у згаданій ухвалі від 30.07.2024 зазначив дві тези:

під час скасування повідомлення про підозру слідчий суддя не повинен перевіряти строки досудового розслідування;

навіть якщо слідчий суддя і повинен перевіряти строки досудового розслідування, то саме повідомлення про підозру було у межах строків, а тільки потім вони закінчилися. Тому скасовувати повідомлення про підозру не потрібно.

Згідно зі ст.283 КПК досудове розслідування закінчується коли прокурор закриває кримінальне провадження, звертається до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звертається до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто, якщо прокурор сам не закриває кримінальне провадження після закінчення строків досудового розслідування або не направляє його до суду, то особа перебуває у статусі підозрюваної довічно.

Що стосується повноважень слідчого судді надавати оцінку перебігу строків досудового розслідування. Відповідно до п.3 ч.1 ст.276 КПК, повідомлення про підозру обовʼязково здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК, зокрема, у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. 

Згідно з п.3 ч.1 ст.277 КПК, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити, в тому числі, найменування (номер) кримінального провадження, в межах якого здійснюється повідомлення.

Норми кримінального процесуального закону не містять положень, якими були б чітко перелічені вичерпні підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлюють будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення.

Разом із тим, саме з метою запобігання надто тривалому перебуванню підозрюваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі у звʼязку з проведенням розслідування у КПК, який набрав чинності 19.11.2012, передбачено правила (ст.219 КПК) щодо періоду в часі, впродовж якого у кримінальному провадженні має бути проведено досудове розслідування.

Так, відповідно до закону від 03.10.2017 №2147-VIII положення ст.303 КПК доповнені нормою про право на оскарження повідомлення про підозру. Саме цим законом внесені зміни і до ст.219 КПК у частині механізму обрахунку строків досудового розслідування, а також норм, що регулюють порядок їх продовження (стст.294, 295, 295¹ КПК).

Законом №2147-VIII, зокрема, розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування; розширено права підозрюваного щодо участі у судовому розгляді під час реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку; запроваджено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів, що свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні (постанова об’єднанної палати Касаційного кримінального суду від 31.10.2022 у справі №753/12578/19).

Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець протягом останніх декількох років вносив зміни до чинного КПК стосовно строків досудового розслідування. Зокрема — щодо впровадження механізму судового контролю за строками розслідування, введення процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків (постанова ККС від 03.04.2023 у справі №367/1335/21).

У звʼязку із цим передбачення саме законом №2147-VIII права на оскарження повідомлення про підозру до слідчого судді свідчить, зокрема, що це є також одним із заходів контролю за тривалістю досудового розслідування щодо особи.

Отже, під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя наділений повноваженнями надавати оцінку перебігу строків досудового розслідування.

Вказаний висновок підтверджується позицією, викладеною в ухвалі апеляційної палати ВАКС від 30.01.2024 у справі №991/10576/23. У ній зазначено:

«У звʼязку із цим передбачення права на оскарження повідомлення про підозру до слідчого судді саме законом №2147-VIII свідчить, зокрема, що це є також одним із заходів контролю за тривалістю досудового розслідування щодо особи.

Тому колегія суддів дійшла переконання про помилковість висновку слідчого судді, зазначеного в оскаржуваній ухвалі, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру він не наділений повноваженнями надавати оцінку перебігу строків досудового розслідування».

Схожа позиція, викладена в ухвалі АП ВАКС від 28.11.2023 у справі № № 991/7915/23.

На що ж спирався слідчий суддя в ухвалі від 30.07.2024? Виявляється — на практику ВС у кримінальної справі, де ми також випадково були захисниками, а саме — постанову від 14.05.2024 у справі №991/7976/23, і чомусь вважав її релевантною.

Що там було? Ухвалою слідчого судді ВАКС закрито провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у зв’язку із закінченням строку досудового розслідування.

Ухвалою АП ВАКС скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС — без змін.

За касаційною скаргою прокурора ВС відкриває провадження, та закриває його ухвалою від 14.05.2024 у справі №991/7976/23, оскільки вважає, що слідчий суддя та АП ВАКС не порушили норми КПК! Цитата з відповідної ухвали:

«Відповідно до ч.4 ст.176 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора. Тобто, застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування можливо лише в межах строків досудового розслідування».

Тобто однозначно ВС вказує на обовʼязок слідчого судді перевіряти строки досудового розслідування!

Але АП ВАКС ще постановляє окрему ухвалу відносно прокурора САП, яку й скасовує ВС постановою від 14.05.2024, зазначаючи, що певні висновки передчасні. (Так як справа була щодо застосування запобіжного заходу, а не скасування повідомлення про підозру, та ухвали слідчих суддів не є преюдицією, то поки повідомлення про підозру не скасовано - висновок про порушення строків досудового розслідування в контексті окремої ухвали передчасний).

Та з незрозумілих причин саме на постанову посилається слідчий суддя, вважаючи її релевантною, та повністю ігноруючи зміст та висновки ухвали!

Ну що ж, шлях до вічного перебування особи у статусі підозрюваної відкрито…

Закон і Бізнес