Про процедуру медіації у нотаріальній діяльності розповідають у Мін’юсті

Активне впровадження медіації в нотаріальну діяльність створює феномен вирішення конфліктів через взаємодію сторін за допомогою незалежного посередника - медіатора. Медіаційна процедура у сфері нотаріату є важливим компонентом юридичної практики.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.

З огляду на положення ч. 3 ст. 1 закону «Про нотаріат», котрі були доповнені з огляду на прийняття закону «Про медіацію», нотаріуси можуть проводити медіацію у порядку, визначеному законом, за умови проходження ними базової підготовки медіатора.

До прикладу, процедура медіації у сфері нотаріальної діяльності може передувати виникненню договірних правовідносин між сторонами та сама наявність, наприклад, договору про поділ спадкового майна, може бути результатом медіаційної процедури.

Професія нотаріуса дає можливість повною мірою розглядати його в якості медіатора та використання його потенціалу у сфері правозастосування.

Слід зазначити, що одним з найголовніших обов’язків нотаріуса відповідно до ст.5 закону «Про нотаріат» є сприяння фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Саме тому на нотаріуса покладається обов’язок роз’яснювати сторонам, які звернулися за вчиненням конкретної нотаріальної дії, їхніх прав та обов’язків; наслідки того чи іншого правочину; недопущення вчинення нотаріальної дії, яка б суперечила законодавству України, міжнародно-правовим актам та звужувала б права фізичних чи юридичних осіб.

Медіаційні функції нотаріуса проявляються також і у необхідності врегулювання неузгодженостей, претензій та правових невизначеностей, які іноді виникають під час спілкування з клієнтами, до моменту назрівання потенційного конфлікту. Бо будь-які конфліктні ситуації між нотаріусом та клієнтом можуть мати процесуальний наслідок у вигляді подання скарги на дії чи ймовірну неетичну поведінку, які подаються на розгляд до Міністерства юстиції, міжрегіонального управління, НПУ або регіональних відділень НПУ. Відповідні органи за умови підтвердження фактів, викладених у скаргах, можуть вживати заходів реагування у вигляді: направлення листів-наголошень, проведення оперативних нарад з нотаріусами, направлення на курси підвищення кваліфікації.

В свою чергу, зокрема, на Нотаріальну палату покладений обов’язок здійснення підготовки нотаріусів у сфері медіації, а також ведення та оприлюднення реєстрів нотаріусів, які пройшли підготовку у сфері медіації (відповідно до положень ст. 16-1 закону «Про нотаріат»).

Медіація для нотаріусів має велике значення, адже однією з визначних ознак нотаріальної діяльності та правовим підґрунтям для вчинення нотаріальної дії є безспірність. Отже, всі суперечки та невизначеності мають бути врегульовані до моменту вчинення нотаріальної дії.

Про це інформує «Закон і Бізнес» з посиланням на Судову владу.

З огляду на положення ч. 3 ст. 1 закону «Про нотаріат», котрі були доповнені з огляду на прийняття закону «Про медіацію», нотаріуси можуть проводити медіацію у порядку, визначеному законом, за умови проходження ними базової підготовки медіатора.

До прикладу, процедура медіації у сфері нотаріальної діяльності може передувати виникненню договірних правовідносин між сторонами та сама наявність, наприклад, договору про поділ спадкового майна, може бути результатом медіаційної процедури.

Професія нотаріуса дає можливість повною мірою розглядати його в якості медіатора та використання його потенціалу у сфері правозастосування.

Слід зазначити, що одним з найголовніших обов’язків нотаріуса відповідно до ст.5 закону «Про нотаріат» є сприяння фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду. Саме тому на нотаріуса покладається обов’язок роз’яснювати сторонам, які звернулися за вчиненням конкретної нотаріальної дії, їхніх прав та обов’язків; наслідки того чи іншого правочину; недопущення вчинення нотаріальної дії, яка б суперечила законодавству України, міжнародно-правовим актам та звужувала б права фізичних чи юридичних осіб.

Медіаційні функції нотаріуса проявляються також і у необхідності врегулювання неузгодженостей, претензій та правових невизначеностей, які іноді виникають під час спілкування з клієнтами, до моменту назрівання потенційного конфлікту. Бо будь-які конфліктні ситуації між нотаріусом та клієнтом можуть мати процесуальний наслідок у вигляді подання скарги на дії чи ймовірну неетичну поведінку, які подаються на розгляд до Міністерства юстиції, міжрегіонального управління, НПУ або регіональних відділень НПУ. Відповідні органи за умови підтвердження фактів, викладених у скаргах, можуть вживати заходів реагування у вигляді: направлення листів-наголошень, проведення оперативних нарад з нотаріусами, направлення на курси підвищення кваліфікації.

В свою чергу, зокрема, на Нотаріальну палату покладений обов’язок здійснення підготовки нотаріусів у сфері медіації, а також ведення та оприлюднення реєстрів нотаріусів, які пройшли підготовку у сфері медіації (відповідно до положень ст. 16-1 закону «Про нотаріат»).

Медіація для нотаріусів має велике значення, адже однією з визначних ознак нотаріальної діяльності та правовим підґрунтям для вчинення нотаріальної дії є безспірність. Отже, всі суперечки та невизначеності мають бути врегульовані до моменту вчинення нотаріальної дії.

Закон і Бізнес