Адвокат як свідок у справі проти клієнта: чи таке можливе?

У кримінальній справі проти екс-президента США (якому закидають виплату порноакторці $130 тис. за її мовчання про сексуальний звʼязок) головним свідком виступив колишній адвокат Дональда Трампа Майкл Коен.

Про його показання у суді повідомив Bloomberg, передає «Закон і Бізнес».

Судовий процес у цій справі триває вже пʼять тижнів. І, на думку американського видання, свідчення адвоката потенційно є найбільш згубними для його колишнього клієнта.

Так, М.Коен напряму пов’язав екс-президента з виплатою коштів за мовчання актрисі, аби не потрапити в скандальні новини перед виборами 2016 року. Він пригадав розмову з Д.Трампом та його слова: «Це катастрофа, повна катастрофа… Жінки будуть мене ненавидіти. Хлопці можуть подумати, що це круто, але це стане катастрофою для кампанії». Також екс-адвокат засвідчив, що Д.Трамп погодив план приховати виплати акторці під виглядом судових витрат.

Ці свідчення можуть стати ключовими для сторони обвинувачення, яка має переконати присяжних у тому, що Д.Трамп підробив документи, щоб приховати справжню природу платежів М.Коену протягом 2017 року.

«За світовими стандартами, одним із ключових принципів адвокатської діяльності є конфіденційність відносин з клієнтами. Зокрема принцип зобовʼязує адвоката зберігати у таємниці відомості, які стали відомі йому в ході надання особі правничої допомоги. І це правило продовжує діяти навіть після закінчення відносин адвокат-клієнт, — пояснив у коментарі для «Закон і Бізнес» заступник голови НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. — Втім, схоже, що у справі проти колишнього президента про адвокатську діяльність та професійну етику вже не йдеться».

Він нагадав, що в США у кожному штаті існують свої кодекси адвокатської етики, кодекси професійної відповідальності, етичні кодекси, які грунтуються на Модельних правилах професійного поводження, які були ухвалені Конгресом Американської асоціації адвокатів (American Bar Association) в 1983 році. Тому усі ці документи мають схожу структуру, яка включає розділ про конфіденційність інформації. За загальним правилом, адвокат не може розкривати довірену йому інформацію, якщо клієнт не погоджується на це, або якщо ця інформація завдасть клієнтові шкоди.

Аналогічні норми містить і українське законодавство, зауважив В.Гвоздій. Заступник голови НААУ, РАУ послався на правила стст.22, 23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Так, адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких клієнт звертався до адвоката, зміст порад, консультацій, роз’яснень, складені документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. При цьому забороняється вимагати від адвоката надання відомостей, що є адвокатською таємницею.

Але ця інформація може втратити статус адвокатської таємниці, але тільки за письмовою заявою клієнта. Адвокати навіть не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов’язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом, - пояснив В.Гвоздій. — І єдиний випадок, коли адвокат звільняється від обовʼязку збереження таємниці, — це предʼявлення самим клієнтом претензій до роботи свого повіреного. Це може бути, наприклад, позов до суду щодо несправедливого розміру гонорару або скарга до дисциплінарних органів адвокатури про неналежну поведінку. Але і в такому випадку звільнення відбувається у межах, необхідних для захисту прав та інтересів адвоката, а орган, що розглядає вимоги клієнта має унеможливити доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці та її розголошення».

А от ситуація, коли йдеться про співучасть у кримінальному правопорушенні, накладає свої особливості в оцінці поведінки адвоката, - переконаний В.Гвоздій. І ці особливості зумовлені іншим принципом - законності. «Правилами адвокатської етики прямо забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними. У такому випадку адвокат має надати відповідні роз’яснення і, якщо узгодити зміну змісту доручення не вдається, - відмовитися від укладання договору». Адже адвокат не має права вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або етичним нормам.

Тому тут слід чітко розмежовувати правила, повʼязані зі здійсненням адвокатської діяльності, та норми кримінального процесуального законодавства, а також враховувати наслідки своїх дій відповідно до закону та КПК.

«Зважаючи на презумпцію невинуватості, адвокат залишається адвокатом навіть під час кримінального провадження проти нього. Відповідно, зберігаються як гарантії професійної діяльності, так і всі обовʼязки, — говорить заступник голови НААУ, РАУ. — Тож якщо в Україні адвокат без згоди клієнта розголошує довірену йому інформацію (наприклад, аби досягти угоди у кримінальному провадженні і зменшити собі покарання) це точно містить ознаки дисциплінарного правопорушення, яке може мати наслідком застосування до нього найсуворішого стягнення - позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. Адвокат не може свідчити проти клієнта, навіть колишнього. Якщо він так чинить, це вже не адвокат».

«Втім, слід також ураховувати, що набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також нетяжкого злочину, за який призначено покарання у виді позбавлення волі, за будь-яких умов тягне анулювання свідоцтва. Це пряма вимога закону», — додав він.

Закон і Бізнес