Слід чітко вказати, коли лобісти отримуватимуть гроші за свою роботу — юрист

Верховна Рада прийняла за основу урядовий законопроект «Про доброчесне лобіювання» (№10337). Це означає, що Україна пришвидшить свою євроінтеграцію, яка передбачає приведення національного законодавства у відповідність до європейських норм.

Проте зазначені у проекті положення не в повній мірі відповідають рекомендаціям Парламентської асамблеї Ради Європи, згідно з якими лобіювання має бути визначене чітко, з відмежуванням його як професійної оплачуваної діяльності від діяльності організацій громадянського суспільства.

У проекті закону питання отримання лобістами винагороди за свою працю в повній мірі не врегульовується. Тобто Уряд не дає чіткої відповіді чи буде лобіювання (не адвокація) лише оплачуване, чи може бути також безкоштовним. З аналізу норм проекту можна лише припустити, що лобіювання, яке здійснюється в інтересах клієнтів, буде оплатним, а у власних інтересах лобіста — безкоштовним.

Відсутність чітких норм в законі уможливлює його довільне трактування.

Лобіювання та адвокація по суті займаються однією і тією ж діяльністю — піднімають питання зміни законодавства та користуються однаковими методами впливу на політичні рішення. Однак, ключовою характеристикою адвокації є саме відсутність прибутку. Якщо така опція буде й у лобістів, то фактично зникають можливості їх розрізнити.

За таких умов існує вірогідність, що лобісти, які нестимуть додатковий тягар обов’язків та матимуть ризики накладення з боку НАЗК санкцій, не будуть достатньо зацікавлені реєструватися як лобісти.

Звичайно, якщо лобіст здійснює лобіювання у власних інтересах, в цих випадках логічною є норма щодо безоплатності. Але знову ж таки, це все має бути закріплено в законі.

Тож для того, щоб забезпечити принцип правової визначеності та створити прозорий ринок лобіювання держава має чітко встановити, в яких саме випадках лобіювання буде оплачуватися. Адже легально, прозоро та безкоштовно представляти публічні інтереси бізнесу навряд чи хто погодиться.

Також слід звернути увагу на недостатньо чітко окреслені вимоги до лобістів. Зокрема, відсутні вимоги до наявності відповідної освіти, спеціальних знань та навичок у сфері нормопроектування, володіння практичними навичками взаємодії з різними державними структурами та наявності досвіду роботи в державних органах. Але ж саме це є ключовим у підготовці якісного законопроекту.

Крім того, Головне науково-експертне управління вважає, що, враховуючи занадто дискреційні повноваження, якими законопроект наділяє НАЗК (моніторинг за дотриманням вимог законодавства з питань лобіювання; забезпечення ведення Реєстру прозорості; внесення приписів про порушення вимог законодавства з питань лобіювання, інших вимог та обмежень, передбачених законом «Про доброчесне лобіювання», та інші), існують істотні ризики службових зловживань з боку його уповноважених осіб.

Безумовно ці та інші зауваження і пропозиції можуть бути враховані під час підготовки документу до другого читання. Принаймні члени профільного Комітету ВР з питань правової політики це засвідчили.

Тож чекаємо на фінальний проект закону, який продемонструє належну імплементацію міжнародних стандартів, що сприятиме вступу країни в Європейський Союз.

Закон і Бізнес