Відхід від формалізму

Нюанси стадії досудового розслідування крізь призму практики Верховного Суду

У практиці Верховного Суду проглядається чітка тенденція відходу від формалізму. Так, для того, аби визнати докази недопустимими, недоліки їх оформлення мають бути дійсно суттєвими, а відсутність дозволу слідчого судді інколи є виправданою.

Ефективність захисту та новели

У Вищій школі адвокатури відбувся вебінар, присвячений огляду актуальної судової практики ВС щодо досудового розслідування. Лектором заходу виступила суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Вікторія Бучківська.

На початку доповіді спікер звернула увагу на поняття ефективної правової допомоги та практику ЄСПЛ у цьому контексті, зокрема рішення від 19.12.1989 у справі «Камазінскі проти Австрії», від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», від 13.02.2001 у справі «Кромбах проти Франції».

Розтлумачив словосполучення «ефективність захисту» і ВС у постанові від 6.04.2021 у справі №520/2598/17. Він звернув увагу на те, що подальша незгода обвинуваченого з раніше обраними та узгодженими з адвокатом позицією і тактикою захисту не свідчить про його неефективність.

В аспекті показань В.Бучківська закцентувала увагу на новелах Кримінального процесуального кодексу, які були прийняті в умовах воєнного стану. Так, йдеться про виняток із загального правила у ч.11 ст.615 КПК, що показання свідка і потерпілого можуть бути використані як докази в суді лише якщо хід та результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. До того ж, якщо у такому допиті брав участь захисник.

Також спікер нагадала, що п.1 ч.1 ст.615 КПК на час воєнного стану дозволяє проведення обшуку або огляду житла чи особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язане з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я. Але у такому разі хід та результати проведення цієї слідчої дії також в обов’язковому порядку фіксуються технічними засобами.

Допустимість доказів

У контексті допустимості доказів, суддя вказала на постанову колегії суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.06.2023 у справі №520/2703/17. Тут міститься висновок про те, що процесуальні рішення у формі постанови, доручення, ухвалені під час досудового розслідування, а також судові рішення, витяги з ЄРДР, змагальні документи не є доказами в розумінні ст.84 КПК та не можуть оцінюватися крізь призму їх допустимості.

В іншій справі (№572/1861/18) ця ж колегія суддів зазначила, що несвоєчасне підписання спеціалістом протоколу огляду місця події не є підставою для визнання цього протоколу недопустимим доказом, якщо сама інформація, відображена в протоколі, не ставиться під сумнів. Також розгляд слідчим суддею клопотання про арешт тимчасово вилученого майна з порушенням строків, передбачених ст.171 КПК, не є підставою для визнання арештованих речових доказів недопустимими.

Не менш важливе уточнення зробив ККС у вже згаданій справі щодо адвокатів. Суд вказав на те, що відсутність у протоколі затримання адвоката відомостей про повідомлення ради адвокатів регіону, номеру кримінального провадження, анкетних даних та підписів осіб, які були присутні під час проведення затримання, не є підставами для визнання цього протоколу недопустимим доказом.

Обшук та кваліфікація

Також ККС наголосив на тому, що звернення органу досудового розслідування до слідчого судді за дозволом на проведення обшуку житла за наявності згоди особи, яка проживала в цьому житлі на підставі договору оренди, не вимагається КПК (постанова від 20.06.2023 у справі №756/16122/21). А оскарженню до слідчого судді підлягають лише рішення, що стосуються саме слідчих дій, а інші процесуальні рішення сторони обвинувачення під час досудового розслідування оскаржені не підлягають (постанова ККС від 27.06.2023 у справі №991/5644/22).

В іншій справі — №362/1980/17 (постанова від 11.04.2023) ККС зазначив: якщо обшук проведено слідчим чи прокурором, не зазначеним в ухвалі слідчого судді про дозвіл на таку дію, то він не може вважатися таким, що проведений без належних повноважень.

Щодо етапу початку досудового розслідування, то тут спікер навела висновок щодо застосування норм права, передбачених ст.214 КПК, у їх взаємозв’язку з положеннями ст.307 Кримінального кодексу, який зробила колегія суддів третьої судової палати ККС у постанові від 22.03.2023 у справі №161/1921/20. В ній зазначається, що приписи ст.214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною частиною ст.307 КК як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння (наприклад, протиправне придбання, зберігання з метою збуту і збут психотропної речовини в ч.1 ст.307 КК) і за правилами кваліфікуються як такі, що утворюють один склад злочину.

Апеляційна перевірка та оскарження

Розповіла В.Бучківська і про особливості апеляційної перевірки ухвал слідчого судді. Так, об’єднана палата ККС у постанові від 18.11.2019 у справі №686/24639/17 наголосила, що під час перегляду рішень слідчих суддів апеляційний суд не вправі ухвалювати рішення про залишення апеляційної скарги без руху та про її повернення, якщо особа не усунула недоліків. В такому разі застосуванню підлягають положення ст.422 КПК.

У випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст — в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали (постанова ОП ККС від 27.05.2019 у справі №461/1434/18).

Якщо ж ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, інтересів якої вона стосується та яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватися з дня отримання копії судового рішення, незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення (постанова ОП ККС від 4.11.2019 у справі №760/12179/16-к).

Щодо ролі прокурорів на стадії досудового розслідування. Неприйняття судом першої інстанції до розгляду під час підготовчого судового засіданя висловлених прокурором заперечнь на ухвалу слідчого судді про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування та ненадання відповідей на доводи такого заперечення суперечать положенням ч.3 ст.309 КПК (постанова ОП ККС від 13.02.2013 у справі №932/8842/20).

А на питання про те, чи може прокурор оскаржити ухвалу слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування дає відповідь постанова ККС від 6.06.2023 у справі №489/6721/21. Якщо коротко, то така постанова не підлягає окремому апелційному оскарженню. Але більш детально можна прослідкувати за логікою ККС, ознайомившись із цим рішенням.

Закон і Бізнес