Усі за одного

У ВС вважають, що правосуддя — не єдина корумпована сфера, а поліграф — це занадто

Судді в цілому поділяють ідею щодо необхідності відновлення довіри суспільства. Однак платити за це ціною власної незалежності не готові. Наявних кримінальної відповідальності та антикорупційних органів у ВС вважають більш ніж достатніми механізмами.

Недостатній засіб протидії

У Верховному Суді відбувся Пленум, на порядок денний якого було винесено обговорення ключових законопроектів, які ставлять за мету відновити довіру суспільства до судової влади. Йдеться про проекти законів №№9438 та 9438-1 щодо посилення відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя, а також №№9454 та 9454-1 щодо запровадження додаткових процедур для зміцнення довіри суспільства до судової влади.

В результаті обговорення Пленум ВС затвердив висновок стосовно двох законодавчих ініціатив — №№9438 та 9438-1. У ньому йдеться про те, що окремі положення вказаних проектів потребують доопрацювання. Так, Пленум ВС звернув увагу, зокрема, на вибірковий підхід законодавця, що полягає в посиленні кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення лише в одній сфері — сфері правосуддя.

Доповідач із цього питання — Голова ВС Станіслав Кравченко — зауважив, що загалом посилення кримінальної відповідальності за деякі злочинні прояви разом із криміналізацією окремих діянь є одним із векторів динаміки законодавства України про кримінальну відповідальність. Однак ключова закономірність кримінально-правової політики полягає в тому, що саме по собі посилення кримінальної відповідальності не може вважатися достатнім засобом протидії вчиненню кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних.

Якщо ж держава має намір активно скористатися цим інструментом та на певному етапі посилює кримінальну відповідальність за корупційні кримінальні правопорушення, то постає питання, чому такий підхід стосується виключно сфери правосуддя, тоді як згідно з результатами соціологічних досліджень найбільш корумпованими в Україні є інші сфери.

Голова ВС додав, що створення таких казуїстичних норм не справляє враження системної протидії корупції, а фактично є кримінально-правовим реагуванням на один випадок.

Окрім цього, у висновку акцентується, що більшість статей, запропонованих у законопроекті №9438, створюють невиправдану потенційну конкуренцію зі статтями особливої частини чинного КК.

До того ж Пленум ВС вказав на неналежну диференціацію кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення та відмінності у формулюванні кваліфікуючих ознак таких правопорушень, що полягають у використанні законодавцем різних за змістом термінологічних зворотів.

Моніторинг з мотивів тиску

Також Пленум ВС затвердив висновок стосовно проектів №№9454 та 9454-1. У висновку, серед іншого, вказано, що зазначені законопроекти не можуть бути ухваленими в запропонованій редакції, оскільки передбачені ними норми значною мірою порушують принцип незалежності суддів, міжнародні й конституційні гарантії незалежності судової влади та ставлять під сумнів можливість функціонування в Україні ефективної судової системи.

Доповідаючи щодо цього питання, Голова ВС акцентував, що запропонована в законопроектах №№9454 та 9454-1 процедура проведення моніторингу роботи суду стосовно всіх суддів відповідного суду через дії одного із колег призведе до негативних наслідків для цих установ. Проведення будь-яких втручальних заходів, що зводяться до колективного та дискримінаційного застосування санкцій, є несумісним із нормами в галузі прав людини.

Пленум ВС визнав, що окремі положення цих законодавчих ініціатив потребують доопрацювання. Зокрема, відповідно до висновку необхідно передбачити норму, згідно з якою моніторинг роботи суду має бути завершено не пізніше ніж через два місяці після його початку, щоб компенсувати ризики використання такого моніторингу з мотивів тиску на суддів. У висновку також зазначено, що дані документи необхідно доповнити нормою про те, що не може стосуватись інформації, пов’язаної зі справами, які перебувають у суді на розгляді.

С.Кравченко зауважив, що з огляду на відсутність належного нормативного регулювання застосування поліграфа для суддів, неоднозначну практику його застосування на міжнародному рівні проведення психофізіологічного опитування суддів із застосуванням поліграфа за суто формальними ознаками без належного законодавчого регулювання презюмує втручання у суддівську незалежність та може суперечити основним правам, свободам і законним інтересам людини, її честі та гідності. «При підготовці Пленумом ВС висновку на законопроекти не вдалося знайти жодного прикладу держави, в якій би на законодавчому рівні було передбачено застосування поліграфа до суддів», — додав Голова ВС.

Таким чином, Пленум ВС постановив звернутися до Верховної Ради щодо неприйнятності окремих положень законопроектів №№9454 та 9454-1.

Наявних органів достатньо

Водночас, зважаючи на уведене в дію рішення РНБО «Про прискорення судової реформи та подолання проявів корупції у системі правосуддя» у ВС висловили своє бачення щодо механізмів викорінення корупції та вжиття невідкладних заходів, які сприятимуть відновленню рівня довіри до системи правосуддя.

У ВС вкотре наголосили на необхідності дотримання принципу незалежності суддів, а також загальновизнаних міжнародних і конституційних стандартів статусу суддів. У пропозиціях ВС наголошувалося на тому, що чинне законодавство вичерпно і з достатньою повнотою визначає для суддів обов’язки, спрямовані на забезпечення довіри суспільства та максимальної транспарентності судової влади.

До того ж інструментарій, наявний в органів та організацій, що здійснюють відповідні функції щодо перевірки діяльності суддів, зокрема НАЗК, ВККС, ВРП, ГРД, є більш ніж достатнім для проведення таких перевірок й оцінювання суддівського корпусу без запровадження окремої екстраординарної процедури, яка передбачає запровадження моніторингу роботи суду та психофізіологічного опитування суддів тощо.

В результаті Пленум ВС ухвалив постанову, якою рекомендував суддям ВС, які ще не подали відповідні декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зробити це в 2-місячний строк до законодавчого відновлення декларування.

Закон і Бізнес