Маша і три ведмеді

Стягуйте додаткові витрати на дитину за принципом: «по своєму ліжку простягай ніжки»

Дати дитині «усе найкраще» і поділити витрати порівну — те, на що часто сподіваються батьки після розлучення. Та чи завжди виправданими будуть такі витрати? Як відрізнити «забаганки мам» від потреб дитини, розповіли на круглому столі.

Особливості та відмінності

У Національній асоціації адвокатів України відбувся круглий стіл «Спори про стягнення додаткових витрат на дитину: на що звертати увагу для досягнення позитивного результату?».

Адвокат Ольга Семенюк нагадала про правове регулювання додаткових витрат на дитину, а також їх відмінність від аліментів. Так, ч.2 ст.185 Сімейного кодексу визначає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами — як позитивними, так і негативними фактами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного із батьків у додаткових витратах у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.

Також адвокат звернула увагу на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 №3. У п.18 цієї постанови зазначається, що притягати до участі у додаткових витратах можна лише батьків.

О.Семенюк також нагадала, що, вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов’язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Водночас не слід плутати додаткові витрати із тими витратами, які покривають аліменти. Так, аліментами покриваються зокрема витрати на оплату харчування, одягу, предметів гігієни, шкільного приладдя, спожитих дитиною комунальних послуг, лікування нескладних захворювань.

Обставини, що мають значення

Суддя Касаційного цивільного суду Ольга Ступак представила судову практику вищої інстанції у питаннях вирішення таких спорів. Спікер звернула увагу на постанову КЦС від 8.12.2021 у справі №607/12170/20 та зазначила, що у цій справі талановитий адвокат довів, що державні дитячі садочки не можуть забезпечити особливої потреби дитини. Адже, з урахуванням хвороби дитини, їй було рекомендовано спеціальне харчування.

Хвороба дитини стала підставою і для розгляду іншого спору щодо стягнення додаткових витрат на дитину. В постанові від 4.12.2019 у справі №320/383/19 КЦС звернув увагу на те, що додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.

Однак, що важливо, до цих особливих обставин не відноситься навчання особи з метою здобуття професійної освіти (постанова КЦС від 26.08.2020 у справі №336/1488/19). Так, у згаданій справі позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини.

Також О.Ступак порівняла між собою дві справи, що стосувались стягнення таких витрат. У першому випадку (постанова КЦС від 1.04.2019 у справі №545/819/18) за рішенням суду витрати, понесені позивачем за навчання сина у коледжі, та витрати на придбання спортивного інвентарю були віднесені до додаткових витрат, необхідних для розвитку дитини. Суддя додала, що особисто вона, як мати трьох дітей, з яких усі займались і займаються спортом, вважає цілком логічним таке рішення. Особливо якщо в суді було доведено, що йдеться про розвиток особливих здібностей дитини, який підкріплюється певними досягненнями.

У другому випадку (постанова КЦС від 31.01.2020 у справі №484/2230/17) суд дійшов висновку, що придбання шкільного одягу, взуття та шкільного приладдя не належать до додаткових витрат, зумовлених особливими обставинами.

У якості заперечень, які використовуються в ході розгляду таких спорів суддя навела приклад (постанова КЦС від 12.01.2022 у справі №545/3115/19), в якому суд дійшов висновку, що витрати на ремонт технічних пристроїв, на лікування, відвідування секцій і позашкільних закладів не є додатковими витратами у розумінні вимог Сімейного кодексу та охоплюються розміром аліментів, що стягуються з одного з батьків на утримання дитини.

О.Ступак і загадала про доволі «свіжу» постанову КЦС — від 8.05.2023 у справі №756/9882/19. У цій справі ВС зазначив: вирішуючи позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на навчання доньки, суд дав правильну оцінку тому, що обрання напрямку та закладу навчання здійснювалося обома батьками спільно, проти навчання доньки у платному приватному закладі відповідач на той час не заперечував, підписував документи на навчання доньки. Тут істотне значення має саме згода обох батьків.

Водночас не можуть вважатись додатковими витратами витрати на підготовку дитини до складання ЗНО, які потребували додаткових занять з репетитором або придбання посібників (постанова КЦС від 29.04.2022 у справі №761/27222/20).

Резюмуючи, суддя зазначила, що можна просити про стягнення витрат, як вже понесених, так і тих, які будуть понесені в майбутньому. Так, може йтися як про одноразові, так і про щомісячні суми. Сконцентруватись в такій категорії справ у аспекті доказування потрібно існуванні саме особливих обставин – це має бути детальна персоніфікація щодо потреб конкретної дитини.

«Можливо я скажу різко, але не хотілося, аби ці справи були лише намаганнями одного з батьків додатково поліпшити своє майнове становище за рахунок нібито інтересів дитини», — зазначила суддя. Також О.Ступак наголосила, що «не всі забаганки мам можна вписати в поняття «додаткові витрати» та порадила не забувати про народне прислів’я: «по своєму ліжку простягай ніжки».

Згадане суддею прислів’я відводить до сюжету казки «Три ведмеді», в якій чудово проілюстровано те, що занадто велике благо може виявитись для дитини незручним. Адже для в кожного віку і кожної дитини — різний об’єм потреб. І дорослі мірки не завжди можуть підійти для їх оцінки.

Закон і Бізнес