Зупинення досудового розслідування у зв’язку із розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.
На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №382/1118/21, повідомляє «Закон і Бізнес».
У цій справі суд першої інстанції відмовив у клопотанні прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч.2 ст.49 КК особи, яка є підозрюваним за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.27, ч.5 ст.185 КК — за фактом заволодіння картинами з картинної галереї Яготинського державного історичного музею.
Дане рішення суд мотивував тим, що підозрюваний оголошений у розшук; клопотання про згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності не завірене належним чином. Тож суд не може перевірити згоду особи на звільнення від кримінальної відповідальності.
ККС нагадав, що відповідно до положень п.5 ч.1 ст.49 КК особа, яка вчинила особливо тяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення минуло 15 років.
Зазначено, що, передбачаючи відмову держави від застосування заходів кримінальної репресії, законодавець виходить із того, що з плином часу вчинене в далекому минулому діяння перестає бути показником соціальної небезпечності особи, а тривала законослухняна поведінка людини в подальшому свідчить про її виправлення. В цьому разі притягнення особи до кримінальної відповідальності не узгоджується з принципом гуманізму та є недоцільним.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, підозрюваний постійно проживає за кордоном, де має посвідку на постійне місце проживання. Усі повістки про виклик направлялися за місцем його реєстрації в Україні. З цієї причини йому не було відомо про те, що він викликається до органу досудового розслідування. Про свій статус підозрюваного та оголошення в розшук він дізнався тільки у квітні 2021 року.
Також ККС звернув увагу, що чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено додаткового засвідчення такої згоди в дипломатичних представництвах та консульських установах України.
Даних про те, що в зазначений 15-річний строк підозрюваний ухилявся від слідства матеріали кримінального провадження не містять. Таким чином, приписи ч.2 ст.49 КК не можуть бути застосовані, а застосуванню підлягають положення п.5 ч.1 ст.49 КК.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!