Неможливо об’єднати в одне провадження позовні вимоги, які належить розглядати за правилами різної підсудності. За таких обставин позовна заява повертається позивачеві.
На цьому наголосила Велика палата ВС, залишаючи без змін ухвалу Касаційного адміністративного суду у справі №215/3640/22, інформує «Закон і Бізнес».
У вересні 2022 року позивач подав позов до Верховної Ради, Міністерства юстиції, Міністерства фінансів, Державної казначейської служби про визнання протиправною бездіяльності та стягнення шкоди. Зазначив, що рішенням Європейського суду з прав людини від 12.03.2019 у справі «Петухов проти України» встановлено, що покарання у виді довічного позбавлення волі в Україні є покаранням без перспективи звільнення, що є порушенням ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На його думку, державні органи, зокрема Міністерство юстиції, не ініціюють перед Верховною Радою вирішення питання про внесення змін до чинного законодавства, які б відновили порушені права осіб, які відбувають покарання у виді довічного ув`язнення, на пом’якшення покарання, що призводить до невиконання рішень ЄСПЛ та Конституційного Суду від 16.09.2021 №6-р(ІІ)/2021. Отже, бездіяльність відповідачів завдає йому моральної шкоди, яку він оцінює у 9000 евро.
ВП ВС вказала, що глава 2 КАС визначає правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, а також розмежовує предметну, інстанцій ну юрисдикцію та територіальну підсудність різних адміністративних справ. Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, визначено ч.1 ст.20 КАС. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (ч.2 ст.20 КАС).
Відповідно до ч.1 ст.172 КАС в одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, повязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Однак, згідно з ч.5 ст.172 КАС не допускається обєднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
У даному випадку позивач об’єднав позовні вимоги як до Верховної Ради, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до інших державних органів, які мають розглядатись місцевими адміністративними судами. Отже, КАС дійшов обґрунтованого висновку, що роз’єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом Верховним Судом як судом першої інстанції є неможливим.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!