У ВР планують взятися за адвокатів: чого чекати?

Вже у березні цього року у Верховній Раді мають з’явитися досить глобальні зміни до Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність. Втілити їх у життя парламент має не пізніше червня.

Це випливає із Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік, затвердженого постановою від 07.02.2023 № 2910-IX. Текст цього документу з’явився на сайті парламенту, передає «Закон і Бізнес».

Так, згідно із п.322 розділу «Правова політика» Плану, передбачається, що народні депутати мають підготувати проект Закону про внесення змін до Закону України про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Головним комітетом ВР визначається Комітет з питань правової політики. Як суб’єкт ініціативи значаться народні депутати (без уточнення прізвищ). Строк підготовки – березень, ухвалення – ІІ квартал 2023 року.

Замість обґрунтування необхідності прийняття та очікуваних результатів (обов’язкова графа Плану) чомусь значиться предмет законопроекту: «Удосконалення правового регулювання у сфері адвокатури, посилення гарантій адвокатської діяльності, вдосконалення порядку доступу до адвокатської професії та удосконалення процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності».

«Не зовсім зрозуміло, що викликало потребу чергового «покращення» законодавства. Адже профільна організація, якою є Національна асоціація адвокатів України, жодних глобальних змін не анонсувала, - говорить адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. – А ігнорування професійної спільноти у цьому питанні, як ми знаємо, не відповідає європейським стандартам та цінностям, до яких прагне наша країна».

Юрист переконаний, що реформуванням інституту, модель якого за десять років роботи не зазнала змін, і який працює навіть в умовах воєнного стану, можна лише зашкодити інтересам правосуддя. «Зверніть увагу: від часу ухвалення закону у 2012 році до нього було внесено лише 10 точкових змін, що переважно пов’язані із ухваленням інших законів (тобто, не стосуються суті роботи адвокатів та органів самоврядування). Більше того, навіть в умовах воєнного стану адвокатам вдалося самотужки (без допомоги держави, без законодавчих змін) переформатувати свою роботу, забезпечивши дотримання конституційного принципу права кожного на професійну правничу допомогу. А раз так, то українську модель адвокатури можна назвати достатньо якісною, стабільною. Вона дійсно забезпечує незалежність адвокатури від держави, - вважає В.Богатир. – І можливо останнє більше всього і непокоїть окремих політиків та можновладців».

Нагадаємо, нещодвано представник Офісу Генпрокурора Олексій Донський поклав значну частину відповідальності за малу кількість обвинувальних вироків у справах Майдану на суддів та адвокатів. Чиновник висловив думку, що адвокати вдало користуються недосконалістю КПК та затягують судові процеси. Тому необхідні зміни до кодексу поки не спливли строки давності у багатьох кримінальних провадженнях.

Також В.Богатир попереджає про надто широкий предмет майбутнього проекту змін. «Фактично у затвердженому плані передбачили зміни до всіх розділів нашого закону: досить абстрактне «правове регулювання у сфері адвокатури», куди можна вкласти увесь закон, посилення гарантій діяльності, кваліфікаційні та дисциплінарні процедури. По факту ми можемо отримати зворотній ефект – підпорядкування інституту державі, схиляння до співпраці із обвинуваченням заради благих цілей, переслідування неугодних адвокатів», - резюмував експерт.

Закон і Бізнес