За новим порядком

Як визначити відповідального за ведення військового обліку на підприємствах?

Які обов’язки та можливості з’являються у роботодавців із новими порядками щодо ведення військового обліку та бронювання працівників? Хто може бути відповідальним за ведення такого обліку і чи обов’язково йому доплачувати?

Розрахунок за штатом

У Вищій школі адвокатури поговорили про роль адвоката під час ведення військового обліку. Поточні задачі та виклики роботодавця озвучила спікер заходу адвокат, голова комітету з трудового права Національної асоціації адвокатів України Вікторія Поліщук.

Перш за все спікер звернула увагу на те, що з 31.01.2023 діє новий порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану, що затверджений постановою КМУ від 27.01.2023. Деякі роз’яснення та уточнення щодо застосування нового порядку є на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства.

У частині ведення військового обліку спікер пропонує орієнтуватися на постанову КМУ «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 30.12.2022 №1487. Також слід зважати на зміни, які були внесені до положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом (постанова КМУ від 1.02.2023 №92).

В.Поліщук порадила звернути увагу й на наказ Міністерства освіти і науки «Про стан військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів за 2022 рік та завдання на 2023 рік» від 30.01.2023 №90.

Окрім того, з 5.01.2023 діє згадана постанова КМУ №1487. У ній, зокрема, містяться вимоги щодо осіб, відповідальних за ведення військового обліку. Так, залежно від кількості призовників, військовозобов’язаних та резервістів встановлюється кількість осіб, які мають вести такий облік. До прикладу, з кількістю таких осіб від 501 до 2000 достатньо однієї особи, що вестиме облік. Якщо призовників, військовозобов’язаних та резервістів від 4001 до 7000 — три особи, а на кожні наступні 3000 — по одній особі додатково.

Однак не всі підприємства є такими великими за штатом. Тож за наявності на військовому обліку менше 500 призовників, військовозобов’язаних та резервістів обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на особу служби персоналу, якій встановлюється доплата в розмірі до 50% посадового окладу, а для державних службовців — у межах економії фонду оплати праці.

Зміни передбачають, що особи, відповідальні за ведення військового обліку (крім державних службовців), повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій”». При цьому підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку, здійснюється не рідше одного разу на 5 років.

В.Поліщук зазначила: якщо на підприємстві немає штатної одиниці, яка могла б вести військовий облік в якості інспектора, вести військовий облік можуть кадровик, бухгалтер та інші спеціалісти, які займаються кадровими питаннями на підприємстві. Однак відповідні зміни потрібно буде внести до посадової інструкції таких працівників.

Доплата встановлюється у разі, якщо на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом покладаються додаткові обов’язки з ведення військового обліку, які не передбачені посадовою інструкцією.

Персональний облік

Військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації — на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Саме ведення персонального обліку осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

Взяттю на персональний військовий облік на підприємствах підлягають громадяни України:

призовники у віці від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років;

військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебування у запасі;

жінки, які мають медичну або фармацевтичну спеціальність;

а також за власним бажанням жінок, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, перелік яких затверджений Міноборони (п.21 Порядку №1487).

Важливим моментом, на якому наголосила В.Поліщук, є те, що підприємства зобов’язані роздрукувати і вивісити на видному місці в загальнодоступних приміщеннях Правила військового обліку з додатку 2 до Порядку №1487. Тож це треба зробити, якщо ще досі не було зроблено. Також слід доводити ці правила до призовників, військовозобов’язаних та резервістів під підпис під час прийняття на роботу.

Списки персонального військового обліку поділяються на 4 групи:

перша — список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) офіцерського складу;

друга — список персонального військового обліку військовозобов’язаних (резервістів) рядового, сержантського та старшинського складу;

третя — список персонального військового обліку військовозобов’язаних та резервістів з числа жінок;

четверта — список персонального військового обліку призовників.

До списків кожної групи формується справа, в якій зберігаються копії військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

В окремій справі зберігаються копії військово-облікових документів громадян, які не досягли граничного віку перебування в запасі та були виключені з військового обліку районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, підрозділами Служби зовнішньої розвідки (п.38 Порядку №1487).

В.Поліщук нагадала й про можливі перевірки ведення військового обліку. Що ж може бути предметом такої перевірки? Не менш, ніж за 10 днів до проведення перевірки, може бути затребувана відповідна інформація, що стосується аспектів ведення військового обліку. Також може відбуватись і неформальна перевірка, яка полягає у звірянні даних.

Бронювання працівників

Щодо бронювання працівників, то тут, як і зазначалося вище, діє новий порядок. Йдеться про те, що під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією.

Бронювання працівників можливе:

в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Однак головнокомандувач ЗСУ ухвалив рішення щодо заборони бронювання військовозобовʼязаних, які мають військово-облікові спеціальності:

рядового, сержантського та старшинського складу: 003, 004, 008, 015, 016, 019, 021, 028, 029, 034, 035, 036, 037, 039, 047, 048, 054, 055, 058, 065, 069, 070, 071, 072, 110, 113, 117, 118, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 133, 134, 135, 136, 137, 139, 140. 143,144, 145, 146, 147, 153, 163, 178, 183, 184, 210, 216, 220, 221, 223, 225, 233, 234, 245, 248, 250, 251, 260, 261, 262, 265, 267, 307, 320, 323, 326, 333, 340, 379, 381, 382, 383, 403, 420, 460, 474, 500, 501, 502, 503, 507, 525, 527, 528, 530, 531, 538, 543, 544, 549, 550, 554, 569.

офіцерського складу за групами ВОС: 02, 03, 04, 06, 07, 08. 09, 10, 12, 14, 34, 44, 46, 47,49, 50, 52, 53, 54, 70, 90.

Алгоритм бронювання передбачає формування та подачу пропозицій щодо потреби в бронюванні військовозобовʼязаних, обґрунтувавши в супровідному листі необхідність надання відстрочки працівникам для виконання завдань із задоволення потреб Збройних Сил, інших формувань та населення в умовах правового режиму воєнного стану.

Але слід пам’ятати про те, що надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:

закінчення строку її дії;

завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;

ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;

звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

Тож такими є реалії для роботодавців, до яких потрібно почати призвичаюватись вже зараз.

Закон і Бізнес