Звичка не відкладати на потім

Чому мобілізація не завжди є підставою для зупинення кримінального провадження

Якщо арештовані кошти потрапили на очі антикорупційним органам, про них можна забути років на 5. У разі перебування обвинуваченого за кордоном, знайомитись з доказами буде захисник. Ці та інші традиції сьогодні формує проактивний Вищий антикорупційний суд.

Проблемні категорії

Асоціація адвокатів України зібрала усіх небайдужих до кримінального права на 12-th Kyiv Criminal Law Forum. У межах форуму учасники обговорили зміни до Кримінального процесуального кодексу під час воєнного стану, питання захисту жертв та відшкодування збитків, кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність.

Окрему сесію форуму присвятили боротьбі з корупцією під час війни. Суддя Вищого антикорупційного суду Тетяна Гавриленко представила своє бачення розгляду справ, що стосуються корупції.

Спікер зазначила, що введення воєнного стану і запровадження мобілізації позначилося на всіх сферах та інституціях в країні. Саме тому завдання її доповіді полягало в тому, аби окреслити проблеми, з якими стикнулась судова система, з огляду на особливості кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді ВАКС, а також продемонструвати шляхи, які судді намагаються віднайти для подолання цих складнощів.

Т.Гавриленко наголосила, що забезпечення стабільного і безперебійного судового розгляду в умовах війни є досить складним. Це пов’язано зокрема із забезпеченням обов’язкової участі обвинуваченого у судовому процесі. «Звуження процесуальних прав обвинуваченого не допускається, судовий розгляд має відбуватися, бо відкладене правосуддя — це неіснуюче правосуддя», — додала суддя.

Однак з початком воєнного стану і тією загрозою, яка наразі діє на території України, з’явився ряд категорій учасників, з якими є складнощі щодо забезпечення цієї участі. Можна виокремити три такі категорії:

особи, які є мобілізованими;

особи, які наразі перебувають на тимчасово окупованих територіях;

учасники, які залишили територію України.

Без окопу — не поважно

З приводу першої категорії спікер зазначила: у справах, які пов’язані з корупцією, обвинувачені зазвичай мають більш широкий спектр як фінансових, так і організаційних можливостей, порівняно із обвинуваченими в інших кримінальних провадженнях. З огляду на це, ВАКС намагається підходити виважено до питання розгляду кримінальних проваджень, в яких обвинувачені є мобілізованими.

Із внесенням змін до КПК, мобілізація особи є підставою для зупинення такого кримінального провадження. Проте ця норма не є імперативною, і суд має розглядати можливість участі такого обвинуваченого в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку. З огляду на це, обов’язковій оцінці підлягають такі обставини: де саме перебуває цей мобілізований, який цей рід військ, чи виконує він бойові завдання, яка його посада і взагалі чим він займається.

За словами спікера, на жаль, є приклади численних клопотань про зупинення кримінального провадження з огляду на мобілізацію, а після того як суд робить запити до відповідних військових частин, дізнається, що та чи інша особа, наприклад, займає господарську посаду у військовій частині в Ужгороді. І виникає логічне питання: чи має така особа можливість брати участь у судових засіданнях навіть з власних технічних засобів?

Водночас є й учасники, які активно боронять державу, перебувають у зоні бойових дій. І це є вагомою підставою для зупинення кримінального провадження.

Шляхом розшуку

Але найбільша складність, на думку судді, виникає щодо забезпечення участі осіб, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. «Законодавство не регулює це питання, тому ми маємо самі формувати цю практику. Адже на початку війни Верховний Суд у своєму листі рекомендував, щоб суди самі вирішували ці проблеми, формували практики і були проактивними», — зазначила спікер.

У ВАКС намагаються вирішувати ці питання, бо, переконана Т.Гавриленко, справа не може просто лежати невизначений проміжок часу без жодних можливостей її розгляду.

Тому судді пішли тим шляхом, що відповідною ухвалою дається завдання правоохоронним органам встановити місцеперебування такої особи. Адже зазвичай інформація про те, що особа залишилась на тимчасово окупованій території, надходить виключно від захисників, і жодних підтверджень цьому, звичайно, немає.

Можна апелювати до того, якими ж мають бути ці докази? Однак  правоохоронні органи якраз і мають встановити: чи перетинала особа державний кордон, чи фігурує в реєстрі внутрішньо переміщених осіб. Якщо встановити такі особливості неможливо, відповідно доставити таку особу також є неможливим з об’єктивних причин, у такому випадку має вирішуватись питання про зупинення такого кримінального провадження у зв’язку з розшуком.

Це може мати певні оціночні негативні наслідки. Однак суди будуть реально оцінювати цю ситуацію і виходити з того, які дії особи були в подальшому.

На розсуд особи

З приводу осіб, які полишили територію України, їх теж можна поділити на дві під категорії. Ті, хто бажає, щоб їх справа слухалась – беруть участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв’язку з власних технічних засобів. Судом це вітається, тому що в цілому, спосіб участі належить скоріше до розсуду такої особи.

Однак, в цьому аспекті є певні складнощі. Зокрема, в частині дослідження речових доказів. Адже певний речовий доказ має бути продемонстрований особі, що неможливо забезпечити в режимі відеоконферензв’язку. Також є питання стосовно дослідження негласних слідчих (розшукових) дій. Оскільки для того, щоб особа могла прослуховувати та проглядати в належній якості ці докази, які досліджуються в судовому засіданні, потрібен Інтернет-зв’язок досить високої якості, а це не завжди можливо забезпечити.

Великий тягар у такому випадку покладається на захисників. Зазвичай вони перебувають безпосередньо в залі судового засідання під час дослідження таких речових доказів чи НС(Р)Д, і тому судді ВАКС виходять з того, що цього достатньо для забезпечення права обвинуваченого на дослідження доказів, які представляє сторона обвинувачення.

Усі ці обставини, зауважила суддя, мають важливе значення в тому контексті, що основним завданням розгляду кримінального провадження, крім тих, які визначені в ст.2 КПК, є дотримання розумних строків. Це все має значення, бо строки не зупиняються, зокрема і строки розгляду кримінального провадження, а отже і можливого притягнення до відповідальності. Саме тому це може нести за собою такий негативний наслідок як закриття кримінального провадження у зв’язку із закінченням строків. Тому судді намагаються уникати такої перспективи і забезпечувати розгляд цих кримінальних проваджень.

За волею та без

Ще одна особливість, з якою стикнулися з початком війни, полягає у тому, що ВАКС не зупиняв свою роботу ні на день. Тому вже з перших чисел березня були прийняті рішення про перерахування застави на рахунки ЗСУ. Нині це відбувається за заявою особи, яка внесла заставу, або ж безпосередньо обвинуваченим, якщо він є заставодавцем. Рішення приймається шляхом зміни запобіжного заходу у бік зменшення застави або — на особисте зобов’язання.

Також в подальшому була налагоджена робота НАБУ, САП та ВАКС з питань зняття арештів з коштів та майна, які є в матеріалах кримінального провадження, і передання цих грошей на потреби ЗСУ.

З приводу цих перерахувань, зазначила Т.Гавриленко, є певні особливості, оскільки якщо йдеться про заставу, то це воля особи, яка є власником цього майна. Перерахуванням таких коштів усе й завершується.

А у разі передачі коштів або майна, на які накладено арешт, це зазвичай відбувається поза волею власника. В подальшому після закінчення воєнного стану такі особи мають право звернутися з вимогою про повернення таких коштів і майна чи відшкодування їх вартості. Як урегульовано спеціальним законом, ці питання мають вирішитись протягом 5 років.

За словами судді, сума, яку вдалося перерахувати таким чином, уже сягає 1,1 млрд грн. Що це вартуватиме через 5 років, коли їх доведеться повертати, — не візьметься, мабуть, прогнозувати жоден економіст.

Закон і Бізнес