Дарницький «колекціонер»

Столичний законник «зачинив» у своєму кабінеті більш ніж тисячу справ, перекривши громадянам шлях до правосуддя

Кореспонденти «ЗіБ» побували в Дарницькому районному суді м.Києва, куди з перевіркою їздили представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Останніх цікавила якість роботи судді Євгена Куренкова, який за 2 роки отримав 5 доган.

Постійний гість ВККС

Дев’ять років тому про Дарницький райсуд м.Києва говорила майже вся Україна. 9 лютого 2004 р. тут (у приміщенні, розташованому на вул. Севастопольській, 14) пролунав вибух, який назвали терористичним актом. Приміщення установи було частково зруйнованим та стало непридатним для здійснення правосуддя, 15 осіб отримали тілесні ушкодження. Нині володарі мантій працюють у трьох різних приміщеннях. В одне з них, розташоване по вул. Кошиця, 5-а, ми й вирушили.

«Знаєте, суддя Є.Куренков ходить до ВККС як на роботу. За 2,5 роки на його дії надійшло 35 скарг. Він отримав уже 5 доган. У минулому році ми направили рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді», — розповів секретар комісії Анатолій Марцинкевич, коли ми піднімалися сходами до кабінету голови суду Сергія Пойди.

Найчастіше сторони в справі скаржаться на неможливість отримати повний текст рішень, винесених Є.Куренковим. Він тривалий час не здає справи, в яких уже є рішення, до канцелярії суду. Порушення строків вручення копій рішення сторонам призводить до незаконного позбавлення учасників процесу права на оскарження рішення до суду апеляційної інстанції, а також затягування строків виконання винесеного рішення. Тому ВККС вирішила з’ясувати, чому законник порушує норми процесуального права і позбавляє громадян права на доступ до правосуддя.

Секретарі йдуть

«Скажіть, а навантаження в Є.Куренкова таке ж, як і в інших суддів?» — поцікавився А.Марцинкевич у С.Пой­ди, у кабінеті якого ми зібралися. «Так. Я хотів звернути на це увагу. Так, суддя Наталія Кириченко, яка працює в суді майже 16 років (свого часу Є.Куренков був її наставником) завершила рік з показником трохи більш ніж 50 нерозглянутих справ. Невідписаних рішень у неї немає. У першій половині лютого нам удалося взяти у Є.Куренкова журнал судових засідань. Виявилося, що в нього за 2012 р. 544 невідписаних рішень. За минулий рік надійшло 172 скарги громадян щодо неможливості отримання повного тексту рішення», — розповів С.Пойда.

«А чим же він пояснює такі порушення?» — запитав секретар ВККС. «Я неодноразово запрошував суддю, розмовляв з ним. Які в нього причини? То він каже, що в нього згорів комп’ютер. Викликаю спеціалістів — комп’ютер працює, нічого з ним не сталося. То він посилається на те, що в нього секретар судового засідання не може впоратися з роботою. Сьогодні ми дали йому нового секретаря, але суддя не допустив його до роботи», — зазначив голова столичної обителі Феміди.

Він розповів, що за останні 5 років у Є.Куренкова змінилось дуже багато секретарів судових засідань. С.Пойда розмовляв з останніми. Вони кажуть: «Два тижні тримаємось, а потім не витримуємо». За словами очільника суду, іноді Є.Куренков не довіряє підшити справу, інколи дає завдання за один день зробити все. «Я так розумію, що суддя не може організувати свою роботу», — зробив висновок С.Пойда.

Проблема на проблемі

Секретар ВККС все ж таки хотів з’ясувати, якими роками датовані справи, які Є.Куренков не здає до канцелярії. «Точно сказати не можу, але, думаю, що є і за 2011 р.», — зауважив С.Пойда. Справа в тому, що, за словами голови суду, Є.Куренков нікого не пускає до свого кабінету. Так, у січні цього року С.Пойда видав наказ про інвентаризацію справ, що перебувають у провадженні Є.Куренкова. Створена відповідно до цього наказу комісія не змогла увійти до кабінету законника, тому кількість справ не вдалося встановити.

«Чим же він пояснює свою поведінку? Чому не передає справ до канцелярії?» — запитав А.Марцинкевич. «Я теж ставив йому конкретне питання: чому так виходить? Його розповідь починається так: «Ви розумієте, що 9 лютого 2004 р., коли був вибух у приміщенні і т.д.». Тобто говорить про все, а відповіді не дає», — розповів голова суду.

За його словами, він неодноразово звертав увагу Є.Куренкова на те, що володарі мантій повинні здійснювати правосуддя. «Кажу йому так: «Приходить до суду громадянин зі своєю проблемою. Ви розглядаєте справу, виносите рішення, яким обидві сторони не можуть скористатися: хто не задоволений, не може оскаржити, а хто задоволений, не може реалізувати. Адже ви не передаєте справ до канцелярії, тримаєте їх у себе. Який тоді сенс у нашій з вами роботі? На існуючій проблемі особи ви створюєте ще одну». Ось така в нас розмова була», — поділився С.Пойда.

Кілька разів Є.Куренков брав відпустку, аби належно оформити справи та передати їх до канцелярії суду. Однак вирішити проблему йому не вдалося.

«Апеляційна» комісія

Після цього керманич столичної обителі Феміди повідомив, що представники Апеляційного суду м.Києва надають їм методичну допомогу й можуть сказати кілька слів про стан справ у Є.Куренкова. А.Марцинкевич погодився, що потрібно почути думку «апеляційників». До кабінету зайшла Олена Шкоріна (до речі, вона до липня 2011-го працювала в Дарницькому райсуді м.Києва) і долучилася до розмови. «Ми тиждень тому приїжджали до суду, розмовляли з Є.Куренковим. Він дав нам контрольні журнали судових справ та матеріалів, журнали судових засідань. За 2012 р. він не здав 497 справ. Ми не чіпали 2010 та 2011 рр. Та кількість справ, що знаходиться в його кабінеті, наштовхує на думку: там лежать справи не лише за 2012 р.», — сказала О.Шкоріна.

«Я тоді з комісією з апеляційного суду вперше зайшов до кабінету судді. Справ там багато, і вони — скрізь», — підтвердив С.Пойда. «Я взагалі не розумію, як можна працювати, коли тебе зранку до вечора допікають громадяни: видайте хоча б якийсь документ», — наголосила О.Шкоріна.

Подейкують, що в судді були сімейні проблеми, після чого він став дуже релігійною людиною (це помітили і ми: на дверях його кабінету висить напис з назвою одного із релігійних творів). Іноді суддя намагається переконати сторони в справі не розлучатися, посилаючись на біблійні приписи. Під час Великого посту не виносить рішення в справах про розірвання шлюбу. Це, звісно, право кожної людини дотримуватись тих чи інших релігійних принципів. Навіть релігійний фанатизм не є підставою для звільнення законника. Головне, аби відданість релігії не впливала на якість та оперативність розгляду справ.

У пошуках виходу

Через деякий час у кабінет до С.Пой­ди зайшла керівник комісії з Апеляційного суду м.Києва — заступник голови цієї установи Наталія Антоненко. «Що будемо робити?» — звернувся до жінки А.Марцинкевич. «Робити щось потрібно. Однозначно. По-перше, потрібно вирішити питання про здачу до канцелярії вже розглянутих справ», — запропонувала Н.Антоненко.

Вона спілкувалася з Є.Куренковим, який пояснив, що йому не вистачає часу, в нього немає секретаря судового засідання, умов для виконання обов’язків. «У минулому році дуже багато скарг надходило й до нас. Ми як суд вищої інстанції намагалися в усьому розібратися, давали строк на виправлення ситуації. Певні зрушення, покращення були. Однак глобально вирішити проблему не вдалося», — зізналася Н.Антоненко.

Вона зазначила, що не знає, яким має бути вихід. Якщо розподіляти законнику нові справи, то це «шкодитиме» і йому, і людям, які звертаються до суду. Якщо ж позбавити його можливості розглядати справи, які надходять, у суддів може виникнути питання: чим він кращий за інших. «Потрібно виважено підійти до вирішення цього питання», — зробила висновок Н.Антоненко.

Тоді свої пропозиції висловив секретар ВККС. На його думку, спочатку потрібно вивчити реальний стан речей і з’ясувати, скільки справ Є.Куренков тримає в себе в кабінеті. «Що значить «не пускає». Викликатимемо прокурора. Хіба невиконання службових обов’язків — це не злочин? Що ж ми будемо з ним гратися? Потрібно зробити висновок: суддя працювати не може й не буде. Іншого шляху в нас немає», — зауважив А.Марцинкевич.

Згода на «ревізію»

Секретар ВККС хотів зустрітися і з Є.Куренковим, але той був на засіданні. С.Пойда запропонував передати законнику записку, аби він оголосив перерву й зустрівся з присутніми. Так і зробили. Через деякий час до кабінету зайшов Є.Куренков. «Ви дуже часто приїжджаєте до нас у гості. Сьогодні ми приїхали до вас. Чому ви не здаєте справи до канцелярії, і вони лежать у вас в кабінеті?» — перейшов одразу до справи А.Марцинкевич. «Справи спочатку необхідно оформити, підшити, записати аудіодиски, зробити записи в контрольному журналі й віддати до канцелярії», — пояснив володар мантії. «Чому в справах, які надійшли до вас у 2011—2012 рр., немає рішень? Ми гратися з вами не збираємося. Чи всі справи за 2011 р. відписані?» — запитав «кваліфікаційник». «Повинні бути всі», — відповів Є.Куренков. «Якщо вони відписані, то чому не здані до канцелярії?» — продовжив А.Марцинкевич. «Непідшиті, неповне рішення, немає дисків, щоб здати справи, аудіозаписи не збереглися через вихід із ладу системи аудіозапису», — зауважив володар мантії.

Секретар ВККС запропонував С.Пой­ді видати наказ про створення комісії, яка перевірить усі справи, які є в кабінеті Є.Куренкова. Голова суду погодився. Не проти був і сам законник, зазначивши, що дозволяє комісії інвентаризувати справи.

«Знаєте, я намагався виправити ситуацію», — сказав Є.Куренков. «Є вислів: шлях до раю складається не з благих намірів, а з відкритих діянь. Відкриті діяння свідчать про те, що у вас жодного результату немає», — наголосив А.Марцинкевич. «Але ж я 5 місяців працював без секретаря!» — пояснив суддя. «Ви самі знаєте, чому у вас його немає», — зауважив секретар ВККС. «Леонтюк (колишня голова суду. — Авт.) казала: не роблять вони, роби сам. Всі, хто працює суддею, знають, що без секретаря не підеш у судове засідання. В лютому я просив: послухайте мене (у лютому 2012-го ВККС розглядала дисциплінарну справу за скаргою Любові Леонтюк на дії Є.Куренкова і вирішила направити до ВРЮ «рекомендацію про звільнення» його з посади. — Авт.). Але мене ніхто не почув. Так що мені тут упасти від роботи?» — звернувся до присутніх Є.Куренков.

Коли наказ голови суду про створення комісії був готовий, ми спустилися на перший поверх до кабінету Є.Куренкова. Справ дійсно було багато: вони лежали на столі, стільцях. Комісія розпочала «ревізію» справ, і ми залишили приміщення суду.

***

«Бачите, ось така трохи неприємна робота, але її потрібно комусь виконувати», — звернувся до нас А.Марцинкевич, коли ми вийшли на вулицю.

Через кілька днів комісія Дарницького райсуду м.Києва видала акт інвентаризації справ, що перебувають у провадженні Є.Куренкова. Їх виявилося 1313 (дані станом на 27.02.2013). Серед них — 3 справи, які надійшли ще у 2007-му (9 — у 2008 р., 21 — у 2009 р., 156 — у 2010 р., 640 — у 2011 р., 409 — у 2012 р., 75 — у 2013 р.). Є справи з неповним текстом рішення (вступна та резолютивна частина є, а мотивувальної немає), є і такі, в яких як «результат розгляду, так й інформація про проведення будь-яких дій невідомі». Чимало справ залишені без розгляду.

За цими «зачиненими» в кабінеті справами стоять сотні людей, які не можуть дочекатися рішення суду. Їхній шлях до правосуддя просто перекритий. Нині у ВККС є ще 4 скарги на дії Є.Куренкова. В законника є право на відставку. Проте він не хоче йти на відпочинок. Хто ж і коли поставить крап­ку в цій історії? Адже, ймовірно, саме через таких суддів громадяни не надто довіряють вітчизняній Феміді.

Довідка «ЗБ»

«Куренков Євген Сергійович спеціалізується на розгляді цивільних справ. Його робота як судді оцінюється незадовільно. Куренков Є.С. невідповідально ставиться до виконання своїх службових обов’язків, а саме: ним порушуються процесуальні строки призначення справ до розгляду та строки здачі розглянутих справ до канцелярії суду. Також мають місце довготривалі перерви, відкладення судових засідань, що тягне за собою численні скарги громадян».

(З характеристики судді, наданої головою Дарницького райсуду м.Києва С.Пойдою)