Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на його передання у володіння покупцю.
На цьому наголосила Велика палата Верховного Суду, переглядаючи рішення у справі №200/606/18, інформує «Закон і Бізнес».
Позивач просив визнати недійсним свідоцтво про придбання земельної ділянки з прилюдних торгів, які не відбулися, видане приватним нотаріусом, а також визнати за ним право власності на цю ділянку.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, у позові відмовив.
Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що відповідно до ч.4 ст.334 Цивільного кодексу права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Згідно із п.4 ч.1 ст.27 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація проводиться, зокрема, на підставі виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів.
Отже, таке свідоцтво не є правовстановлюючими документами, а лише підтверджують вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю.
Водночас, ВП ВС зазначила, що за загальним правилом якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.
Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.
Таким чином, ані позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання земельної ділянки з прилюдних торгів, ані позовна вимога про визнання права власності на земельну ділянку не відповідають належному способу захисту у цій справі.
Також в огляді щодо застосування норм закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (за період з 2018 року до серпня 2022 року) містяться й інші правові висновки Верховного Суду. Зокрема щодо:
визначення юрисдикції спорів, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
способів захисту порушеного права у спорах, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;
державної реєстрації іпотеки;
окремих аспектів застосування закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Матеріал підготовлено управлінням забезпечення роботи судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Чи може місцева влада віддати під забудову землю, яка закріплена за будинком 70 років тому — ВС
07.08.2026
НСРД у дисциплінарній справі, повернення землі, витрати на адвоката — огляд практики ВП ВС
28.07.2026
Чому позов, поданий до юрособи сином її засновника може вважатися зловживанням правом — ВС
13.04.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!