Адвокат Олексій Шевчук:

«Після війни мрію служити державі. Адвокатура для мене буде на «стопі»

Після 24 лютого юристам довелось кардинально переосмислити всі бізнес-процеси. Яскравий приклад цьому - бренд Адвокатського об’єднання «Баррістерс». Колишній керуючий партнер Олексій Шевчук залишив адвокатську практику та нині, як офіцер Збройних Сил України очолює Координаційний центр з питань надання гуманітарної допомоги Львівської обласної військової адміністрації. Як змінилось його життя та що нині відбувається з Barristers - ми дізнавалися з перших вуст.

- Як змінилася робота компанії з початку війни?

- Кардинально. В першу чергу ми були вимушені переформатувати наш підхід до роботи, починаючи з практик та галузей, в спеціалізації яких ми робимо головний акцент, й закінчуючи режимом самої роботи. В першій місяці війни, ми як і більшість українських юрфірм перейшли на 80-90 відсотків віддаленої роботи для наших офісних працівників. Також ми вважаємо своїм святим обов’язком в цей нелегкий час займатись значною кількістю проектів pro bono. Серед них воєнні злочини, пов’язані зі зґвалтуванням жінок на тимчасово окупованих територіях. Це також запуск перших військових адміністрацій, зокрема повний юридичний "бекграунд" Гостомельської адміністрації. Це і розробка для Офісу президента моделі обліку гуманітарної допомоги, розробка аналітичної концепції запуску інституту урядового уповноваженого або уповноваженого президента з питань гуманітарної допомоги. Ну і звичайно, це окрема практика супроводу різноманітних кейсів, пов’язаних з військовими службовцями, з якими ми працювали безплатно. Також треба згадати про відомий проект «Адвокати ЗСУ», де ми займаємось кримінальним блоком.

Також всі знають, що ми в Баррістерс до війни у своєму штаті мали серйозну охоронну структуру. Частина Barristers Security сьогодні - це кадрові бійці Азову, ГУР МО, CCО. Вони були залучені в найбільш відомих операціях. На мене покладено сьогодні функція забезпечення наших хлопців, зокрема, тактичним одягом, першочерговими медичними засобами, щоб їх родини нічого не потребували з фінансової точки зору на час їхньої відсутності.

- Чому саме Вам довірили очолити Координаційний центр з питань надання гуманітарної допомоги Львівської обласної військової адміністрації?

- Історія з центром почалася 24 лютого, коли я вранці під обстрілами вивозив свою родину з Київської області в безпечне місце, але не зміг повернутися назад по Житомирській трасі. Ставши на облік у Львівському обласному військкоматі я відразу був відряджений в обласну військову адміністрацію. Так виявилось, що у військовій адміністрації я був єдиний офіцер - фахівець з логістики, який має відповідну інженерно-технічну спеціальність. Тоді мені доручили очолити лінію супроводу гуманітарних вантажів, які йдуть через кордон з Польщею. Це було неймовірно важко, тому що на початку це був досить хаотичний процес, до того ж в зимовий період року. Уявіть що безперервно їдуть іноземні машини з гуманітарним вантажем або військовою амуніцією. В цьому хаосі треба їх швидко розподілити між різними військовими адміністраціями. В підсумку ми досить швидко згуртували велику кількість волонтерів. Мені довелося сформувати адміністративний штат, нам було виділено декілька штатних працівників військової адміністрації і ми створили великий логістичний центр, розробили модель обліку всієї гуманітарної допомоги, яку взяв на озброєння Офіс президента і поширив безпосередньо по всіх військових адміністраціях.

- Які завдання сьогодні стоять перед центром? Що викликає найбільші складнощі?

- Найскладніші виклики стояли перед Координаційним центром, тому що нам першим треба було налагодити модель входу-виходу всієї гуманітарної допомоги в Україну. Завдяки знанням військового логіста, адже моя військова спеціальність як офіцера запасу - військове складське забезпечення аеродромів, нам вдалося створити унікальну модель обліку гуманітарної допомоги з залученням благодійних фондів, складських операторів. Ми створили формулу при якій гуманітарна допомога перебуває на позабалансовому обліку в військовій адміністрації й одразу ж передається далі логістичними коридорами.

В нас є кілька серйозних логістичних досягнень, серед яких, наприклад, доставлення машин дитячої швидкої допомоги від уряду Фінляндії під супроводом трансбезпеки за 4,5 години від кордону до Інституту акушерства та гінекології Києві. Це також 20 тисяч каністр для подолання кризи з водою в Миколаєві. Ми спромоглися побудувати забезпечення маленьких міст з Асоціацією малих міст, ми реалізували програму по забезпеченню більшості бригад і військових частин, які співпрацюють з нашим логістичним центром. Ми забезпечуємо 80, 93, 95, 109, 124, 125 та інші військові бригади, які на сьогодні є передовими та загально відомими.

Ми з командою щоденно робимо супровід вантажів в гарячі точки. Від кордону і безпосередньо до місця дислокації. Нечасто вдається бути зараз в Координаційному центрі, але робота поставлена потягом перших двох місяців і на даний час - головне безпека та схоронність цінних вантажів. Ведемо його під охороною, а іноді разом із міжнародним контингентом.

- У лавах ЗСУ сьогодні служать багато юристів, адвокатів та суддів. З ким тримаєте зв’язок та комунікуєте з приводу гуманітарної допомоги?

- Ми на сьогоднішній момент забезпечуємо більшість наших колег адвокатів, які перебувають в лавах ЗСУ або працюють за своїми військовими спеціальностями абсолютно всім, від шоломів і налобних камер до взуття, від хірургічних ножиць до адреналінових шприців. Це серйозна логістична робота, тому що вдягнути та екіпірувати одного бійця вартує близько 5 тисяч євро. Ми повинні дбайливо збирати ту допомогу що надійшла й обліковувати та розподіляти по гуманітарних коридорах. Минулої п’ятниці ми випустили вже 1000 фуру, це близько 20 тисяч тонн вантажів. Це серйозна робота на рівні об’ємів морського порту за півроку.

Хочу сказати, що коли стояв вибір між тим, щоб йти у навчальну частину й міняти військову спеціальність або залишатись в Координаційному центрі, я прийняв рішення продовжувати займатись логістичним забезпеченням. Рішення було дійсно складним, адже часто хочеться бути ближче до наших хлопців з Баррістерс, колег по адвокатурі та суддів, що зараз перебувають на передовій. Але коли ти доставляєш їм потрібні речі за одну ніч й отримуєш подяку, то розумієш що цей ланцюг працює, а ти займаєшся корисною справою та перебуваєш на своєму місці.

- Чи повністю Ви відійшли від менеджменту фірми та юридичної практики?

- Сьогодні я відійшов від управління фірмою. Цим зараз займається мій колега Костянтин Глоба. Відкрию невеличку таємницю, зараз я подав документи на навчання для здобуття оперативно-тактичного рівня як військовослужбовець для зайняття посад, які передбачають державну таємницю, тому моя військова спеціалізація надалі буде лише поглиблюватися.

- Чи переглянули ставлення до деяких клієнтів зважаючи на сьогоднішні реалії життя?

Так як війна всіх зрівняла, так і ми зрівняли своє ставлення до всіх своїх клієнтів. Ми знизили політику ціноутворення й абсолютно по рівному відносимось до всіх. Для нас в пріоритеті, щоб клієнт отримав найбільш життєздатне розв'язання своєї проблеми з практичної точки зору. Сьогодні Баррістерс не пропонують розгорнутих планів з великою кількістю опцій. Ми беремо на себе відповідальність і кажемо: на сьогодні це для вас оптимальне рішення!

- Як зміниться Ваша робота та юридична кар’єра після закінчення війни?

Звичайно, я мрію продовжити юридичну роботу, проте все-таки працювати й служити державі. Навряд чи після війни я повернусь до адвокатури в чистому вигляді.

С початку мобілізація я отримав підвищення у військовому званні. Сьогодні я лейтенант, який займає посаду «старшого лейтенанта». Отримую величезну кількість відзнак від мерів міст, зокрема мера Кременчука або мера Миколаєва. Я не женусь за якимось медалями чи нагородами за заслуги від різних інституцій, тому що маю сьогодні конкретні результати на прикладі реалізованих проектів. Ці подяки лише є показником результативності нашої команди. А мені лише потрібна перемога України.

Закон і Бізнес