Несумлінні вчені

Члени ЕР очікують, що кандидати приходитимуть до них як на сповідь, а не плутатимуться у показаннях

У переліку недоброчесних — поповнення. Якщо минулого разу це були переважно судді, то тепер з’явилися й науковці. Переважно — через неточності в деклараціях. І можна вже говорити про певні тенденції в самих підходах етичної ради до оцінювання кандидатів.

Життя не по кишені

Схоже, злий жарт із кандидатами до Вищої ради правосуддя зіграв час і власна пам’ять. Адже, як свідчить рішення ЕР від 30.06.2022 №24 щодо завідувача кафедри цивільного права Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого, д.ю.н., професора Віталія Яроцького, членів ЕР особливо обурюють розбіжності між письмовими та усними поясненнями. На їхню думку, такі суперечності самі по собі вже свідчать про нечесність кандидата, не вдаючись в аналіз того, чи вірно діяв кандидат відповідно до чинного на певний момент законодавства.

Так, В.Яроцький наживо пояснював, що не вказав у декларації за 2015 рік земельну ділянку, оскільки договір оренди не укладався. А у декларації за 2020 рік помилково вніс дані про неї як об’єкт оренди, оскільки фактично вона перебуває у нього в безоплатному користуванні, право на яке він набув, придбавши житловий будинок. Натомість у письмових поясненнях нарікав на недосконалості сайту НАЗК та відсутність власного досвіду з заповнення декларацій.

Утім, це лише один із «епізодів», що так би мовити за сукупністю підвели під висновок про невідповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Іншим був Мercedes-Benz GL-500, 2008 р.в. Кандидат його задекларував як придбаний у 2011 році за $55 тис. в еківіваленті. Однак члени ЕР з’ясували із відповідних сайтів, що на той час така автівка коштувала десь $80 тис.

Кандидат спочатку стверджував, що автомобіль мав значний пробіг та пошкодження після ДТП. Однак, під час співбесіди похвалився, що відновлення незначних пошкоджень витратив лише $500. Інший би позаздрив, що чоловікові поталанило так дешево придбати автомобіль еліт-класу. А члени ЕР побачили у таких поясненнях нещирість та поставили ще один мінус у розділі «чесність» кандидата.

Та й із джерелами коштів для такого придбання В.Яроцький якось не продумав. Адже, якщо брати офіційний дохід за 4 попередні роки, то ледь не весь пішов на оплату авто. А ще він у цей період придбав човна, мотор до нього.

Крім того, його дружина з 1998 року не працювала, виховуючи двох дітей, і офіційно не отримувала жодного доходу. Тож члени ЕР не повірили, що майже за 8 років (1998—2006 рр) кандидат витратив на утримання такої сім’ї лише 26 тис. грн. Бо у цей період він уклався у новенький Subaru Legacy Outback, 2006 р.в. за 151,5 тис. грн., хоча заробив за всі ці роки 179,1 тис. грн.

Висновок з приватним інтересом

Його колегу по університету, завідувача кафедри судоустрою та прокурорської діяльності, д.ю.н., професора Лідію Москвич члени ЕР по суті звинуватили в академічній недоброчесності.

Річ у тім, що вона входить до складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді. Торік Касаційний адміністративний суд звернувся до НКР із проханням надати експертні висновки щодо застосування норм законодавства в частині правомірності звільнення прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.

Л.Москвич такий висновок надіслала, а наступного дня надійшов ще один — від імені фахівців НДІ вивчення проблем злочинності ім. академіка В.В. Сташиса НАПрН України за підписом к.ю.н., доцента Сергія Подкопаєва. Якщо порівняти уривки, наведені в додатку до рішення ЕР №27, то вони майже повністю тотожні.

Сама Л.Москвич спробувала пояснити це тим, що цей висновок вони готували разом із С.Подкопаєвим на основі її висновку до Конституційного Суду. Проте члени ЕР переконані, що тоді під обома висновками мало б бути вказані два прізвища. А за таких обставин мав місце обман у розумінні закону «Про освіту»

Ба більше, С.Подкопаєв якраз оскаржував наказ Генерального прокурора про його звільнення у зв’язку з неуспішним проходженням атестації. Тобто, на думку ЕР, був зацікавлений у тому, як подібну справу вирішить КАС.

Водночас Л.Москвич була науковим консультантом С.Подкопаєва С.В. при підготовці ним докторської дисертації й ,як з’ясували члени ЕР під час співбесіди, знала про його звільнення з прокуратури. Але «відмовилася визнати можливу наявність приватного інтересу в підготовці наукового висновку». І цей факт також обурив членів ЕР, оскільки, на їхню думку, «для кандидата особисті зв’язки превалюють над правилами професійної етики».

А якби визнала такий конфлікт, вочевидь, все одно була б визнана не доброчесною, бо «знала і не відмовилася» від надання висновку.

Взагалі, для стороннього спостерігача ця ситуація насамперед цікава тим, як члени ЕР спромоглися з’ясувати існування збігів у висновках. Навряд чи вони їх перечитували геть усі. Більш імовірним виглядає «сигнал від доброзичливця», яким міг бути хтось із конкурентів за місце у ВРП.

Декларування родинних секретів

Завідувач кафедри публічного та приватного права Київського університету ім.Б.Грінченка, д.ю.н., доцент Лілія Орел отримала негативний висновок ЕР щодо своєї доброчесності через власну неуважність. Можливо, тому, що її науковий інтерес стосується немайнових прав фізичних та юридичних осіб, а матеріальних активів та їх декларування.

У рішенні ЕР №29 назбирано чимало «бліх» із декларації Л.Орел. То не про дубльована інформація з одного розділу в іншому щодо корпоративних прав, то не зазначена будь-яка нерухомість за вказаним місцем проживання — ані у власності, ані в користуванні. Кандидат визнала допущені неточності при заповненні декларацій. Проте у членів ЕР це вже зародило сумніви в її чесності.

А коли вони з’ясували, що Л.Орел не згадала у декларації родинних зв’язків про те, що батько був депутатом райради, то сумніви, схоже, перейшли у переконання. Дарма кандидат пояснювала, що не знала про наявність у батька представницького мандата — не повірили. Як зазначено в рішенні, Л.Орел «могла і повинна була вжити заходів для з’ясування інформації про всі відомості з метою повного та точного заповнення своїх декларацій».

Тож у висновку зазначено, що кандидат не відповідає таким критеріям як сумлінність та чесність, отже, не може зайняти посаду члена ВРП.

Відсутністю досвіду заповнення декларації намагалася пояснити допущені неточності й доцент кафедри правосуддя Київського національного університету ім..Т.Шевченка, к.ю.н. Оксана Грабовська.

Наприклад, у рішенні №31 згадані розбіжності щодо вартості цінних паперів, а також незазначення вартості 3 автомобілів (Toyota Camry та двох Toyota Rav-4), що належать їй та чоловіку. Крім того, вона не вважала за необхідне вказувати понад півмільйона гривень від продажу квартири в Полтаві, які подарували їй батьки.,...

Можна сказати, що невеличку свиню підклав й чоловік. За словами жінки, він приховав, що набув право спільної часткової власності на земельну ділянку в 15 соток, а також що є засновником і керівником одного приватного підприємства та співвласником іншого. О.Грабовська переконувала членів ЕР, що питала чоловіка «про все належне йому майно, однак він не надав їй інформацію».

Та й із членами сім’ї щось було не так: у декларації вона вказала, що проживає із чоловіком, а під час співбесіди повідомила, що разом із нею мешкають дочка, онука та зять. І знов таки «пояснила це своєю можливою неуважністю чи недбалістю».

Відповідно, члени ЕР не включили її до списку претендентів на місце у ВРП через несумлінне ставлення кандидата до заповнення декларації.

Помилки, які не пробачають

Здавалося б, не помиляються ті, хто нічого не робить. Й, на перший погляд, помилка у декларуванні — не така вже й небезпечна вада кандидата-вченого, яку не можна було б пробачити з огляду на відсутність досвіду в декларуванні (на відміну від суддів, які звітують не перший рік).

Проте у наведених випадках члени ЕР трактують це як ознаку нечесності. Особливо, якщо кандидат надає суперечливі пояснення. Схоже, від претендентів вимагають, аби вони приходили на співбесіду як на сповідь. Однак навіть покаяння в помилках не здатне розчулити «святу інквизицію» в особі членів ЕР, які таврують претендентів висновками про їх недоброчесність.

Тож кандидатам, які ще готуються до співбесід в ЕР, слід проаналізувати все своє задеклароване життя і принаймні не відступати від озвучених показань. Адже «гріх непослідовності» також віднесено членами ЕР до розряду «смертних», які не пробачають.

Втім, наразі не відомо, наскільки бездоганними були декларації та пояснення тих, кого ЕР визнала безгрішними. Адже перебіг співбесід з ними поки що залишаються утаємниченими. Тож залишається вірити слову та авторитету членів ради, що у списку «дозволених» претендентів залишаються тільки ті, хто не має жодного «скелету в шафі».

Закон і Бізнес