Хрест на доброчесності

Родичі, нерухомість і довгий язик: що залишає плями на репутації кандидата до ВРП

Як повідомляв «ЗіБ», із 12 претендентів на місце у Вищій раді правосуддя, які пройшли співбесіди, 8 визнані недоброчесними. Що саме не сподобалося членам етичної ради, стає зрозуміло з оприлюднених рішень.

Обережніше з оцінками!

Лариса Гольник з Октябрського районного суду м.Полтави постраждала за те ж саме, за що її вже притягувала до дисциплінарної відповідальності ВРП (див. «Полювання на овець», «ЗіБ», №32/2018). Йдеться про публікацію «Тому що послідовний. І тричі легітимний! А колектив покірний, мов ті вівці», до якої додано фото з отарою овець.

Згодом Велика палата Верховного Суду вирішила, що за таке не слід карати, але водночас констатувала неетичну поведінку судді по відношенню до колег.

У рішенні від 23.06.2022 №15 зазначено: «під час проведення співбесіди кандидат Л.Гольник заявила, що погоджується з цими висловами та не шкодує про вказаний пост у соціальній мережі». Крім того, торік ВРП знову притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності — знову за образливий пост у Фейсбуці.

Тож ЕР дійшла висновку, що такі дії кандидата «дають підстави для обґрунтованих сумнівів у дотриманні нею етичних норм та демонстрації бездоганної поведінки в особистому житті».

Стережися родичів!

Іншого кандидата — Сергія Бабія з Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області — підвела «юридична неграмотність його дружини та тещі». Саме цим він пояснив розбіжності у декларації щодо вартості придбаного дружиною автомобіля Toyota C-HR, 2018 р.в. За його словами, половину із майже 783 тис. грн. заплатив він, а половину — теща. Однак у декларації за 2018 рік зазначено, що сума коштів, сплачених останньою, становить лише 168,9 тис. грн.

Також установлено факт придбання у 2013 році дружиною акцій ПАТ «ЄБРФ» на суму майже 110 тис. грн. Проте, як відзначено у рішенні ЕР №11, під час співбесіди суддя не зміг пояснити звідки у жінки взялися кошти для цього. Адже, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, у період з 1998 до 2012 року дохід дружини склав менше 71 тис. грн.

«Підвела» і мати, яка у 2016 році видала довіреність на його ім’я «про право управління і розпорядження всім рухомим та нерухомим майном». Однак, ні оригіналу, ні копії документа кандидат не надав, пояснивши це тим, що про існування довіреності йому стало відомо лише у 2018 чи 2019 році. Й дотепер він не може її отримати, бо не наділений правом її витребувати або направити запит щодо змісту такої довіреності.

Суддя-безхатченко

Голова Миколаївського районного суду Микола Войнаровський, як з’ясувалося, вже будучи суддею, зареєструвався у Миколаївському обласному центрі обліку бездомних громадян. Перед тим одразу після призначення на посаду швиденько продав двокімнатну квартиру в 50 м² у Миколаєві — усього за $2500. Звісно, після цього став на квартирний облік, як особа, що потребує поліпшення житлових умов.

Як зазначено у рішенні ЕР №12, у 2020 році кандидат повернувся проживати у раніше продану квартиру, з його слів, «на умовах компенсації заборгованості за комунальні послуги». Але члени ЕР не повірили у щирість таких пояснень, а зауважили, що розцінює такі дії «як штучне погіршення житлових умов з метою отримання житла за рахунок держави».

Виникли запитання у членів ради і до декларації судді за 2013—2014 рр. Усе це посіяло сумніви у чесності кандидата і. відповідно, у дотриманні ним професійної етики.

Мандрівник між містами

Не все гаразд із декларуванням виявилося й у керівника служби інспекторів Вищої ради правосуддя Володимира Куценка. Точніше, членів ЕР не задовольнили пояснення, що надав кандидат.

Так, із рішенням №13 слідує, що чиновник працював у столиці, а мешкав в Одесі, щотижня повертаючись на вихідні додому. В робочі ж дні проживав у членів сім’ї або близьких осіб у столиці, і так поневірявся по чужих домівках майже 1,5 роки. Втім, члени ЕР не зрозуміли, як В.Куценко «оперативно і без надмірних матеріальних витрат кілька разів на тиждень долав відстань у 475 км».

Крім того, його дружина і сестра у 2019 році спромоглися придбати у курортному селі Шаян, що на Закарпатті, земельну ділянку площею 885 м² лишень за 40 тис. грн. У рішенні відмічено, що кандидат не зміг пояснити причини такої істотної диспропорції в ціні, порівняно з аналогічними ділянками.

Також з-поміж претензій від ЕР знову фігурувала теща, яка позичила дружині кандидата 750 тис. грн. на придбання AudiQ7, 2021 р.в. Кандидат пояснив, що гроші в тещі були від продажу іншого автомобіля — LEXUS ES 300Н, 2017 р.в. Проте не зміг підтвердити сам факт позичання коштів.

Ці та інші факти спричинили у членів ЕР сумніви, що «джерела походження майна кандидата є законними, а рівень життя кандидата або членів його сім’ї відповідає задекларованим та законним доходам».

Автомобіль як розкіш

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Роман Голобутовський теж гадки не мав про існування довіреності на його ім’я. Тут вже підвів батько, видавши її щодо Porsсhe Cayenne, 2013 р.в., невдовзі після придбання автомобіля. Тож суддя і не вказував його в деклараціях.

Можливо, члени ЕР і повірили б у пояснення судді, але той, як відмічено у рішенні №14, плутався у показах щодо року, коли йому стало відомо про наявність такого документу — у 2016-му, 2017-му чи 2022 році.

Та й взагалі у судді, схоже, є особливий потяг до автомобілів, тому він й вибирає їх дуже ретельно. Так, у 2020—2021 рр. він брав на тестування в автосалонах різні автомобілі, зокрема: Tesla Model X, Tesla Model 3 (користувався протягом двох тижнів), Mersedes-Benz B 250E (один день), Audi E-TRON, Audi Q7, Audi Q8 у різних комплектаціях та з різними двигунами (періодично по кілька днів). Зупинився, врешті-решт, на Audi E-TRON вартістю майже 2 млн грн.

Але питання в ЕР виникли не до вартості нової машини, а до того, що кандидат не пояснив, чим зумовлені виняткові умови користування автомобілями, які йому надавалися на тест-драйв.

Крім того, суддя не вказував у деклараціях за 2012—2014 рр. жодної нерухомості, де він із сім’єю мешкав у м.Дніпрі весь час перебування на посаді. Суддя пояснив це тим, що винаймав квартири, але в жодній не проживав більше 181 днів, а тому і не декларував це. А на Новий рік традиційно їздив до батьків до м.Борислав, що на Львівщині. Проте зупинявся не у них, а в готелях сусіднього Трускавця. Тож станом на 31 грудня формально ніде не проживав.

Однак члени ЕР не побачили документів, що підтверджують таку традицію. Відповідно, дійшли висновку, що кандидат змінював місце проживання лише для того, щоб не декларувати користування житлом. А це аж ніяк не доводить його чесність та бездоганну поведінку.

Життя не по кишені

Втім, не тільки до суддів, а й до адвокатів можуть виникнути претензії з приводу законності статків та повноти їх відображення у декларації. Так, керуючому партнерові ТОВ «Інформаційно-юридична служба «Альфа» Андрію Шульзі дорікнули в наявності у ТОВ податкового боргу в 89 тис. грн. та низьким офіційним заробітком.

Кандидат указав у декларації, що має $40 тис. готівкою, будинок площею 280,2 м² у с.Хотів під Києвом, водночас за 22 роки сумарний дохід його та дружини не дотягнув і до 1 млн грн. В ЕР запитали, як він зміг так заощадити, маючи до того ж ще й 2 неповнолітніх дітей. Адвокат пояснив, що у 1996 році продав квартиру, у 2019-му — автомобіль, а дружина роком раніше також продала квартиру. Проте члени ЕР піддали сумніву ці слова, як не повірили в те, що будинок будували всією сім’єю, зокрема, за рахунок продажу сільгосппродукції

Не повірили і в те, що керівник юрфірми у столиці за 2020 рік заробив лише 86,4 тис. грн. На думку ЕР, це «може свідчити про заниження розміру своїх доходів з метою ухилення від сплати податків». Мовляв, у довідці за 2021 рік кандидат зазначив, що дохід ТОВ за рік зріс утричі і становив уже майже 277 тис. грн., натякаючи на навмисне збільшення показника доходів та нечесність кандидата.

Утім, члени ЕР також, схоже, не вичитують свої рішення. Адже така розбіжність пояснюється, наприклад, тим, що не весь дохід ТОВ має йти на зарплату керуючого партнера. Або члени ЕР плутають поняття дохід, зарплата та прибуток.

Тим не менш, у рішенні №18 зроблено висновок, що «рівень життя кандидата та членів його сім’ї не відповідає задекларованим та законним доходам».

Заплутався в поясненнях

Так само у житті не по кишені члени ЕР запідозрили й засновника Адвокатського бюро свого імені  Вʼячеслава Тиховліса. Його задекларовані доходи як керівника бюро теж не вражали і становили у 2019 — 2021 рр. 169 тис. грн, 79 тис. грн. та 61 тис. грн.

У 2020 році він придбав квартиру в столиці. Й спочатку вказав, що на її придбання витратив кошти сім’ї та батьків, а потім — що 1,4 млн грн. дав йому батько.

Членам ЕР не сподобалося, що кандидат змінив показання. Тим більше, вони не повірили, що батько міг заробити на продажі городини майже $110 тис. за 25 років ($500—2000 на місць за сезон). Та й у власності батька є й інші квартири — 2 у м. Кам’янське, одна — у столиці, придбана у 2021 році.

Урешті-решт, у рішенні №22 констатуються «численні факти надання суперечливих відповідей кандидатом, а пояснення змінювалися не лише під час надання письмових відповідей, але й у процесі співбесіди».

Догана без строку давності

Колишньому працівникові органів прокуратури Полтавської області Роману Яроменку пригадали дві догани, отримані у 2009-му та 2011 році.

Перша була за «фактичну втрату кримінальних справ, що надійшли зі слідчого відділу УСБУ в Полтавської області до прокуратури» і були передані в його провадження. Друга — за неналежне і невчасне реагування районною прокуратурою, яку він очолював, на порушення законодавства у різних сферах

Кандидат доводив, що з того часу минуло вже 10 років, тож він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Й взагалі пояснив, що ці догани — результат його цькування з боку вищого керівництва. А не оскаржував він ці догани, бо у чинної на той час процедури були малі шанси на успіх, проте дуже великі — на звільнення з посади.

Тим не менш, члени ЕР у рішенні №21 констатували, що «порушення службової дисципліни є неприпустимими», а кандидат свого часу «не подбав про особисту доброчесність».

Один тест — довіку хрест

Отже, «етичники» начебто впоралися із завданням, максимально звузивши парламенту вибір в обранні членів ВРП. Відповідно, зросли шанси у тих, кого, напевне, хотіли б бачити на цій посаді наші міжнародні партнери.

Водночас, кандидатам, яких відсіяли, фактично перекрито шлях на будь-яку державну посаду, що передбачає проходження конкурсу. Їм доведеться або самим вказати в автобіографії, що у 2022 році їх визнали такими, що не відповідають критеріям професійної етики та доброчесності, або про це нагадають конкуренти.

Тим більше, як свідчить приклад Р.Яроменка, жоден час не відновлює «бездоганну» репутацію. І якщо адвокати, прокурори чи науковці якось можуть працювати з такою плямою на репутації, то для діючого судді це стане бичем, яким у будь-який момент зможе скористатися сторона процесу. Бо кому захочеться, аби їхній спір вирішував суддя із сумнівною доброчесністю?!

Кажуть, що ризик — благородна справа. Та чи варта будь-яка посада того, аби 6 добродіїв прилюдно давали оцінку чесності, етичності та іншим якостям людини, вирішує кожен для себе. Проте слід пам’ятати, що перездати негативний тест на доброчесність, на відміну від кваліфікаційного іспиту, не вдасться. Він залишиться довіку…

Закон і Бізнес