8 методів пропаганди: як люди перетворюються на зомбі

ТВ-гіпноз, вплив на підсвідомість шляхом вкидання необхідних ідей, крадіжка особистостей та перетворення людей на зомбі. На що здатна влада заради досягнення своїх цілей та примусового підлаштування нації під певні переконання?

Методи пропаганди, що непомітно впливають на людей у РФ, описав автор нещодавно забороненого там паблику «Сталінгулаг»:

Щодня ми зазнаємо потужного впливу інформаційного потоку. Особливо зараз, про що красномовно свідчить попит на антидепресанти, що виріс у рази навіть у порівнянні з роками пандемії. Навіть якщо ви взагалі не дивитеся телевізор, все одно чуєте щось від колег по роботі, магазинах чи громадському транспорті. І тут завжди важливо пам'ятати, що почуте - не завжди на благо.

Існує 3 види пропаганди, дію яких ви зазнаєте щодня:

- біла (не допускає спотворення фактів задля політичних цілей);

- сіра (допускає незначні перекручування фактів);

- чорна (допускає будь-яке спотворення реальності заради досягнення завдань.

1. Гнилий оселедець

Береться абсолютно хибне звинувачення. Важливо, щоб воно було максимально брудним і скандальним, що ганьбить об'єкт вкидання. Мета - не довести чи спростувати, а викликати його бурхливе обговорення.

Щойно звинувачення стає предметом публічного обговорення, неминуче виникають його прибічники та противники, знавці та експерти. І, незалежно від своїх поглядів, усі учасники дискусії знову і знову вимовляють ім'я жертви у зв'язку з брудним та скандальним звинуваченням. Таким чином у його одяг поступово втирається «гнилий оселедець» доти, доки нарешті запах не починає слідувати за ним всюди.

Один із класичних варіантів використання методу оселедця — звинувачення у приналежності до фашистської чи нацистської ідеології. Сам факт обговорення вже компрометує жертву настільки, що пропагандистські цілі можна вважати реалізованими.

2. Велика брехня

Полягає у пропозиції аудиторії з максимальним ступенем впевненості настільки глобальної та безсоромної брехні, що у її правдивості не залишається сумнівів. Мета — створити шоковий ефект, викликати сильний страх, який потім надовго визначатиме погляди читача чи глядача всупереч будь-яким доводам логіки та розуму.

Класичний спосіб застосування - опис різноманітних жахливих загроз і мерзенних задумів противника. Чудово працюють повідомлення про створення противником, наприклад, бактеріологічної чи ядерної зброї.

3. Абсолютна очевидність

Замість будь-яких доказів аудиторії систематично подається те, у чому її потрібно переконати. І подається як щось само собою зрозуміле, і тому підтримується переважною більшістю населення. Людська психіка автоматично реагує думку більшості, прагнучі до неї приєднатися.

Класичний спосіб - публікація різного роду соціологічних опитувань, що демонструють суспільну єдність з того чи іншого питання. Важливо пам'ятати, що пропаганда чорна, і дані можуть братися зі стелі.

4. Невідомий герой

Суть у хибній героїзації, наприклад, власних військ. Будь-яка війна — це щось жорстоке, нелюдське та безглузде для звичайних людей. І тому вона за замовчуванням завжди викликає величезний опір психіки, який посилюється страхом за себе та близьких.

І тоді цьому опору необхідно протиставити інші емоції. Саме тому немає армії загарбників чи окупантів — є лише армії визволителів і рятівників.

Єдиний спосіб перемогти опір людини ідеї війни — створити у неї ілюзію боротьби за високі моральні цінності, які нібито виправдовують нелюдяність того, що відбувається.

5. Багаторазове повторення (метод Геббельса)

Навіювання якоїсь інформації відбувається шляхом її постійного втовкмачування в голови людей. Діє принцип «Брехня, повторена тисячу разів, стає правдою». Цим методом старанно користуються пропагандистські ЗМІ, також він застосовується у створенні реклами при написанні слоганів.

6. Напівправда

Брехня в чистому вигляді лежить на поверхні і відштовхує, але якщо змішати її з правдою, так, щоб фікція полягала в ключових моментах, виходить супер-зброя для поневолення. Метод полягає у кількох твердженнях, частина яких обов'язково є загальновідомими або легко перевіряються. Друга частина або спотворюється, або замовчується.

Напівправда приваблює напускним благородством — не потрібно її спростовувати. І що вище у ній частка правди, то вона небезпечніша.

7. Страшилки

На чаші терезів у свідомості людей ставляться два зла: одне — велике, страшне і жахливе, друге — трохи менше, а отже інтуїтивно більш підходяще і навіть іноді привабливе. Метод використовується у вибудовуванні громадської думки, найчастіше для виправдання поганих вчинків окремих людей або цілих держав. В ідеалі народ має сам вибрати найменше зло.

Різновид методу – технологія «Вікна Овертона». Йдеться про якесь «вікно можливостей» для обговорення окремих ідей і тим, у якому особи, які висловлюють свої погляди, не будуть автоматично скомпрометовані в очах тих, хто їх оточує. Відбувається заміна понять «погане-добре».

Яскравим прикладом є ставлення до представників ЛГБТ-спільноти. Якщо раніше в американських фільмах поява героя з нетрадиційною орієнтацією викликала критику, то сьогодні наявність такого героя є умовою включення картини в номінацію на премію «Оскар».

8. 40 на 60

Метод реалізується шляхом подачі в маси за допомогою ЗМІ порційної інформації: 60% - на користь противника для підтримання довіри аудиторії, 40% - дезінформації.

Приклад — радіостанція, яка працювала за цим методом під час Другої світової війни, орієнтована на британського та американського слухача. Багато хто вважав, що це британське ЗМІ, і лише після війни з'ясувалося, що то була частина гітлерівської пропаганди.

***

Описані методи були спочатку розроблені для застосування проти противника на полі бою. Але останніми роками цільовою аудиторією стали пересічні громадяни, яким щодня і цілодобово замилюють око з екранів умовного «Соловйов ТБ».

Закон і Бізнес