Як за допомогою конфлікт-консалтингу адвокат може дослідити справжні інтереси свого клієнта?
У Вищій школі адвокатури після новорічних свят відновилися лекції з підвищення кваліфікації. Найбільш активні адвокати вирішили провести зазвичай святковий січень з користю та поспішили заробити свої перші залікові бали у 2022 році, а водночас і набути навичок у конфлікт-консалтингу.
Без непотрібних порад
Голова правління Асоціації сімейних медіаторів України Світлана Стадник провела вебінар «Конфлікт-консалтинг у роботі адвоката». Як пояснила сама лектор, конфлікти — частина зростання, а тому це та складова частина життя, яка свідчить про розвиток.
Цього разу значну частину вебінару медіатор присвятила розв’язанню конфлікту у випадку участі в процедурах медіації лише однієї сторони. У такій ситуації можливо застосувати медіацію, яка передбачає процес врегулювання спору за участі медіатора; конфлікт-консалтинг, який передбачає консультування однієї зі сторін конфлікту за принципами та алгоритмом процесу медіації; конфлікт-коучинг, в основу якого покладено консультування однієї зі сторін конфлікту за принципами та алгоритмом процесу коучингу. При цьому консультант або медіатор не дають прямих поряд та не приймають рішення замість сторони.
Конфлікт-консалтинг може передувати перемовинам і передбачає оцінку ресурсів, ризиків і втрат. Він, за словами спікера, дозволяє проаналізувати ситуацію та трохи подумати над варіантами її вирішення. Робота з конфлікт-консалтингом передбачає: структурування та аналіз наявної інформації; розширення поля аналізу через запитання без самообману стосовно своїх інтересів; розширення поля перемовин. Цей метод вирішення конфлікту фокусує на майбутньому, дає можливість аналізу реальності та наслідків варіантів.
У конфлікті, як зазначила С.Стадник, бачення ситуації звужується, а в людини формується так званий «тунельний зір». Завдання експерта в такій ситуації — прояснити, який саме інтерес стоїть за цією позицією.
При цьому принципи медіації, а саме: конфіденційність, самовизначення сторін, нейтральність медіатора та добровільність процедури — поширюються й на конфлікт-консалтинг. Алгоритм роботи з однією стороною медіації передбачає ряд етапів: підготовка; етап відкриття; дослідження інтересів; пошук та оцінка варіантів; рефлексія: пошук та переоцінка варіантів; розробка плану дій; визначення кроків на наступні 10 днів; повторна сесія, що включає аналіз нових даних або підготовку до перемовин.
Підготовка являє собою аналіз інформації, яку озвучує клієнт. Надалі потрібно запропонувати клієнту дослідити дану ситуацію з обох боків. Як, на його думку, сприймає дану конфлікту ситуацію інша сторона? Який інтерес у ній в іншої сторони? Саме на цьому етапі медіації, за словами С.Стадник, має відбутись переоцінка власного бачення та принципів. Аби переоцінка відбулася, необхідно спочатку надати людині можливість висловити власне бачення ситуації. Але таку розповідь краще за все скорочувати до 7 хвилин, адже наступний крок передбачає надання відповідей клієнта на вже більш раціональні та структуровані питання медіатора. Тут важливо провести збір спільних тем, які можуть бути епіцентром конфлікту.
Варто пам’ятати при цьому про такі особливості медіабельності як бажання та здатність укладатись у процес вирішення конфлікту (для цього знадобиться розвинений емоційний інтелект) та вірні очікування (слід дотримуватись нейтральності медіатора).
Від питань до рішень
На етапі дослідження інтересів слід розширити проблемне поле, а для цього слід з’ясувати всі інтереси сторони — психологічні, ресурсні та процедурні. Адже навіть на перший погляд банальна проблема вирішення питання участі у вихованні дітей обох батьків після розлучення може бути пов’язана з необхідністю встановлення оптимального для дітей та обох батьків графіка зустрічей, з очікуваннями аліментів чи поділу майна.
С.Стадник зауважила, що конфлікт — це перш за все про образу, а немає образи без потреби щось отримати (байдуже — на ментальному чи матеріальному рівні). Саме тому завдання з’ясувати істинні мотиви і бажання клієнта — це може бути потреба у визнанні завданої шкоди іншою стороною чи потреба у визнанні внеску або ж у справедливому поділі майна і т.д.
Важливо також поставити фокус на майбутнє та пропрацювати питання того, як проблема зміниться з часом. Саме тому слід запитати клієнта, про стратегічне бачення бізнесу або відносин зі стороною конфлікту через 5—10 років. При цьому на причину конфлікту потрібно дивитися всебічно та детально опрацювати застереження, чого слід було б уникнути.
Отже, дослідження інтересів як один з найважливіших етапів медіації передбачає постановку правильних питань. Але для медіатора важливо усвідомлювати не лише те, що саме запитувати, а й те, як саме запитувати. Спікер зауважила, що запитання варто ставити, не засуджуючи, не критикуючи, не даючи порад.
Прикладами можуть бути такі запитання: який ваш ідеальний результат? що для вас важливо? чому це для вас важливо? що це для вас означає? як ця ситуація впливає на вас особисто та на конкретні сфери вашого життя, на вашу сім’ю? як ви будете себе почувати, якщо вдасться досягти бажаного результату? що буде в противному випадку?
Також медіатор має поставити питання які стосуються іншої сторони конфлікту та попросити при цьому клієнта відповідати так, ніби інша сторона конфлікту й справді присутня під час цієї зустрічі і так, щоб ці формулювання не були для неї образливими. Таке опитування може включати запитання: як при цьому почуває себе ваш опонент? що він робитиме? як реагуватиме? що ви робитимете, якщо з ним не вдасться домовитись?
На етапі пошуку варіантів рішень порадьте клієнту не стримувати себе і генерувати можливі варіанти із запасом. Потрібно надати супровід ситуації у всебічному дослідженні варіантів. При цьому слід опрацьовувати як оптимальні й прийнятні, так і неприйнятні варіанти, аргументуючи водночас причину їх неприйнятності. Це дозволить установити бодай якісь рамки можливого розв’язання конфлікту. Також на цьому етапі можна обговорити ціну й довгострокові наслідки альтернативних варіантів розвитку подій та те, що робити, якщо очікуваного результату досягнути не вдасться.
У результаті таких зустрічей з медіатором можна очікувати якісних змін. Так, зміниться стан клієнта та, швидше за все, він стане готовим до розв’язання конфлікту, упевненим і більш гнучким. В очах клієнта відбудеться розширення розуміння його інтересів, можливостей, важелів, варіантів і наслідків. У результаті ви матимете якісно нові варіанти рішень, узгоджені з реальністю та інтересами опонента, а клієнт набуде готовності до перемовин і розуміння своїх дій залежно від дій опонента.
Одним з яскравих прикладів сторін, яким варто було б звернутися до конфлікт-консалтингу, є Лисиця та Журавель. Однак про те, як знайти компроміс у цій ситуації, казка мовчить.
Матеріали за темою
Про нікчемність заповіту розкажуть адвокатам
14.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!