Розуміти та застосовувати

Те, на які нюанси кримінальних проваджень слід звернути увагу, пояснили на семінарі в ХАС

Єдність судової практики досягається завдяки не лише врахуванню висновків, викладених у постановах Верховного Суду, а і єдиному розумінню та баченню загальних підходів до їх застосування. На це звернула увагу заступник голови Касаційного кримінального суду Валентина Щепоткіна під час семінару, що відбувся в Херсонському апеляційному суді.

Гарна традиція

Спільне обговорення проблемних питань застосування норм матеріального і процесуального права, останніх законодавчих новел та обмін досвідом сприяють забезпеченню єдності і сталості судової практики, підвищенню рівня якості та ефективності здійснення правосуддя. Тож продовжуючи гарну традицію зустрічей на базі Херсонського апеляційного суду в рамках надання методичної допомоги суддям першої та апеляційної інстанцій відбувся семінар «Окремі питання здійснення Верховним Судом повноважень щодо забезпечення єдності судової практики: матеріально-правовий та процесуальний аспекти».

Під час зустрічі обговорювалися проблемні питання застосування кримінального та кримінального процесуального законодавства з наведенням останніх правових висновків об’єднаної палати ККС та практики Європейського суду з прав людини. До участі в заході долучилися голова Херсонського апеляційного суду Олександр Коровайко, голова Миколаївського апеляційного суду Микола Міняйло, судді місцевих та апеляційних судів цих областей.

Так, відкриваючи захід, О.Коровайко привітав колег, побажав плідної роботи та звернув увагу на те, що у світлі динамічного оновлення кримінального та кримінального процесуального законодавства необхідним є систематичне вдосконалення та поглиблення знань, тримання нового досвіду у сфері практичного застосування норм права, спільне обговорення спірних питань правозастосування. І тому завжди особливо цінною для суддів місцевих та апеляційних судів є нагода безпосередньо поспілкуватись із суддями касаційних судів.

Контроль за досудовим розслідуванням

Під час семінару було обговорено останні правові позиції об’єднаної палати ККС щодо питання здійснення слідчими суддями контролю за досудовим розслідуванням. Зокрема, йшлося про застосування кримінального процесуального законодавства під час розгляду клопотань про проведення обшуку, тимчасового доступу до речей і документів, оскарження невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також акцентовано увагу на особливостях розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та інших питаннях з наведенням судової практики, звернення до практики ЄСПЛ.

Так, одним із актуальних було питання щодо процедури визначення прокурора, групи прокурорів чи слідчої групи в конкретному кримінальному провадженні. З цього приводу об’єднана палата ККС дійшла висновку, що постанова про призначення прокурора чи групи прокурорів у кримінальному провадженні має відповідати передбаченим кримінальним процесуальним законом вимогам до рішення у формі постанови. Зокрема, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла.

Відсутність зазначеної постанови у матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури має наслідком недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень (постанова ОП ККС від 22.02.2021 у справі №754/7061/15).

Відмова від скарги

Також говорили про те, чи може підозрюваний, обвинувачений, засуджений відмовитися від апеляційної, касаційної скарги захисника. Із цього приводу В.Щепоткіна звернула увагу, що згідно зі стст.403, 432 Кримінального процесуального кодексу особа, яка подала апеляційну/касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного/касаційного розгляду.

Це питання було предметом розгляду об’єднаної палати ККС, яка дійшла висновку, що право відмовитися від апеляційної/касаційної скарги захисника, поданої в інтересах підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, належить виключно тій особі, яка її подала, тобто захиснику. Натомість підозрюваний, обвинувачений, засуджений не мають права відмовитися від цієї скарги. У разі ж незгоди з нею (обґрунтуванням, мотивами, вимогами скарги тощо) вони мають право заявити про це до або під час судового засідання і суд має право врахувати їх позицію під час вирішення скарги (постанова від 22.02.2021 у справі №481/1754/18,).

Строки давності

Другим блоком роботи семінару були питання застосування закону про кримінальну відповідальність. Учасниками зустрічі також були запропоновані для обговорення деякі особливості застосування норм кримінального законодавства щодо перебігу строків давності, а також застосування нещодавно запровадженої ст.255¹ Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за встановлення або поширення злочинного впливу.

Зокрема, було обговорено одне із спірних питань щодо обчислення перебігу диференційованих строків давності та застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, учасники звернули увагу на висновки ОП ККС щодо питання про застосування ч.2 ст.49 КК, викладені у постанові від 5.04.2021 у справі №328/1109/19.

Після завершення плідної роботи ще багато учасників бажали продовжити спілкування з В.Щепоткіною, судді подякували за можливість отримати нові знання та перейняти цінний досвід суддів вищих інстанцій у складних питаннях правозастосування.

Суддя ККС також подякувала колегам за участь у заході та старанність у виконанні своїх професійних обов’язків. Вона зазначила, що лише спільними зусиллями суддів усіх інстанцій, завдяки обміну професійним досвідом забезпечуватиметься єдність судової практики.