Флюїди любові та ненависті

Освідчення в коханні та законодавча помста: у профільному комітеті вирують пристрасті

Народні депутати визначились із претендентами на заняття посади судді КС. За ким із колег вони вже починають сумувати, не дочекавшись відповідного призначення? Та хто роками мріє позбавити посади конкретного суддю?

Кому мантія личить?

Одним із важливих питань, що обговорювалися на черговому засіданні Комітету Верховної Ради з правової політики, стало кадрове — про затвердження кандидатур на посаду судді Конституційного Суду. Нагадаємо, що це далеко не перша спроба заповнити 2 вакансії за квотою парламенту в складі єдиного органу конституційної юрисдикції. І, є відчуття, що й не остання…

Після вивчення та перевірки документів кандидатів комітет запросив останніх для «особистого» спілкування, що проходило у режимі відеоконференції. Результати перевірки показали, що ніщо не перешкоджає цим особам зайняти високу посаду. Тепер же своє рішення для подальшого передання списку на голосування до сесійної зали мали ухвалити члени комітету.

У списку фактично ті самі особи, які претендували на ці посади й минулі рази: Ольга Бондар-Петровська, Дмитро Журавльов, Юрій Павленко, Микола Сірий, Ольга Совгиря. Тобто кожна фракція не проти мати свого висуванця черед суддів КС. І хоча обличчя «старі», проте у членів комітету виникли нові питання до претендентів.

Найзавзятіше їх опитував народний депутат Сергій Демченко. Переважно ці питання стосувалися неточностей у деклараціях, які за вказівкою Національного агентства з питань запобігання корупції декларанти мали виправляти. До речі, жодному не вдалося безпомилково подати декларацію з першого разу. У когось виявилися непоміченими виплати на дитину, комусь завадив реєстр об’єктів нерухомості, який не бачить даних до 2008 року.

Та найцікавіше розпочалося там, де цього не чекали. Найбільше запитань у членів комітету виникло до їхньої «колеги по цеху» — О.Совгирі. Дехто брав слово для того, аби висловити свою повагу до колеги. Хтось вже із сумом запитував, хто ж надалі буде готувати висновки у комітеті щодо конституційності тих чи інших законопроектів.

Натомість С.Деменчко, який, як можна зрозуміти, навіть стежив за нашими попередніми матеріалами, не давав спокою О.Совгирі звинуваченнями в амбітності та репліками щодо законопроектів її авторства. Цього разу він розпочав зі справжнього освідчення: «У мене до О.Совгирі багато запитань. Бо що більше я кохаю людину, то більше я прискіпливий до неї». А тоді пролунали не надто романтичні запитання.

Зокрема, щодо моменту, з якого О.Совгиря вирішила, що буде брати участь у конкурсі, а також питання щодо дійсності довідки від нарколога. Також С.Демченко детально вивчив мотиваційний лист О.Совгирі та поцікавився, що ж означають її сподівання на те, що в КС буде здійснюватися не конституційне судочинство, а конституційне правосуддя.

О.Совгиря зізналась, що бути суддею КС — її давня мрія, яка зародилась у ній ще тоді, коли вона зрозуміла, що хоче присвятити свою наукову та викладацьку діяльність конституційному праву. А у мотиваційному листі мала на увазі те, що діяльність КС має ґрунтуватися на високих стандартах.

Урешті-решт народні депутати підтримали усі кандидатури, тож тепер залишається чекати голосування у парламенті. Щоправда, якщо пригадати «рекомендації» послів G7, то навряд чи воно буде результативним, доки до відбору кандидатів не залучать іноземних радників.

Трейлер ініціатив

Також народні депутати провели попередній розгляд низки законопроектів. Щоправда, відбувалось усе доволі швидко, без занурення в суть. Так, члени комітету підтримали проект щодо залучення фахівців у галузі права для надання висновків сторонам судового провадження (№4297).

Схвальним був і висновок щодо проекту, який дозволить громадянам отримувати базові послуги з видачі свідоцтва про смерть, про народження, а також про реєстрацію шлюбу у себе в громадах (№4382). Бо з 1 січня 2021 року така можливість була втрачена, а подібні базові послуги нині можна отримати лише в місцях обласного значення.

Підтримали нардепи також законопроект щодо можливості вжиття судом заходів забезпечення позову (№3026); щодо зняття обмежень у виборі місцевого загального суду для звернення із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України (№3832); законодавчу ініціативу щодо підсудності справ за участю іноземних юридичних осіб (№3566).

Законопроекти №№4150 та 4255 представив заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій. У них пропонується ввести зміни, за яких судовий збір у справах за зверненнями органів державного нагляду повертатиметься відповідачам у випадку задоволення такого позову. Адже сьогодні ДСНС не звільнена від сплати судового збору і за минулий рік подала більш як 3 тис. позовів, половину з яких уже виграла. Проте механізму повернення судового збору зараз не існує. А між тим, за 2020 рік служба сплатила близько 7 млн грн. судового збору з державного бюджету.

Заступник міністра юстиції Віталій Василик наполягав на тому, аби погодили на попередньому розгляді законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань міжнародного судового співробітництва» (№4428). Його метою він назвав налагодження міжнародного співробітництва, над яким так старанно працює Мін’юст.

Загалом попередній розгляд законопроектів виглядав як трейлер ініціатив. А як це буває із трейлерами, часто вони можуть виявитися набагато цікавішими за повноформатну стрічку.

Дисциплінарна вендета

Сергій Власенко запропонував колегам підтримати законопроект свого авторства — «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№3104).

Він нагадав, що аналогічний законопроект уже вносив рік тому і на комітеті дуже довго його обговорювали. «Якщо Європейський суд з прав людини встановив, що конкретний суддя діяв упереджено, розглядаючи конкретну справу, то тоді Вища рада правосуддя мала б застосовувати дисциплінарні стягнення автоматично. Тоді ви сказали, що це неправильно», — зазначив С.Власенко. Втім, нардеп доопрацював проект і тепер пропонує карати суддів у таких ситуаціях не автоматично, а після детального вивчення рішення ЄСПЛ. Ідеться саме про порушення суддею ст.18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«Я вважаю, що це має тлумачитись як істотний дисциплінарний проступок, що є несумісним зі статусом судді», — додав С.Власенко. Та зробив акцент на тому, що поки таких рішень ЄСПЛ тільки два — у справах за заявами Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Тож можна говорити про те, що С.Власенко натхненний бажанням здійснити свого роду дисциплінарну вендету завдяки такому проекту. Втім, хтозна, може, попереду ще не одне судове рішення, в яких у Страсбурзі побачать «політичну мотивацію». Хоча ніщо не заважає ВРП і сьогодні тлумачити це як істотний дисциплінарний проступок.

Однак розгляд проекту на підкомітеті з питань правосуддя привів до висновку про те, що ця ініціатива суперечить Конституції. Зрештою, було вирішено передати проект на розгляд підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права. Тож, чи вдасться здійснити помсту руками ВРП, поки що не зрозуміло…