Про обчислення розміру моральної шкоди

Коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальною заробітною платою чи неоподатковуваним мінімумом, суд має виходити з їх розміру, що діє на час розгляду справи.

Про це йдеться в постанові Касаційного цивільного суду від 28.10.2020 у справі №303/3973/17.

Жінка майже 6,5 року перебувала під слідством та судом, доки кримінальне провадження не було закрите через відмову прокурора від обвинувачення. Тож вона вимагала відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої протиправними діями органу досудового слідства та прокуратури.

Перша інстанція присудила їй понад 220 тис. грн. як компенсацію за моральну шкоду, спираючись на розмір середньої заробітної плати по регіону. Апеляційний суд збільшив цю суму до майже 370 тис. грн., застосувавши розрахункову величину в 1600 грн., що діяла з 1.01.2017, із застосуванням коефіцієнта кратності 3.

Натомість КЦС звернув увагу на те, що відшкодування моральної шкоди не є посадовим окладом, заробітною платою чи іншою виплатою. Тому апеляційний суд не мав підстав для застосування до спірних правовідносин положень закону від 6.12.2016 №1774-VIII, яким запроваджено розрахункову величину в розмірі 1600,00 грн.

Водночас розрахунковий період розпочинається не з моменту проведення обшуку, а з дати винесення слідчим постанови про порушення відносно особи кримінальної справи. Тому позивач має право на відшкодування за повні 73 місяці, виходячи з мінімальної зарплати на час розгляду справи: 73 × 4723 грн. (мінімальна зарплата станом на 1.01.2020), що дорівнює майже 345 тис. грн.