Справа про вбивство адвоката Юрія Ігнатенка стала викликом для усієї юридичної спільноти — адвокат Олександр Вишневий

24 вересня 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва у складі суду присяжних ухвалено вирок у справі за фактом вбивства адвоката Ігнатенка Ю.В. відносно чотирьох обвинувачених, яким призначено покарання у вигляді 15, 13, 13 та 10 років позбавлення волі.

Судом визнано доведеним, кваліфікацію злочину за ст. 400 КК, що було скоєно вбивство адвоката, тобто особи, яка надавала професійну правничу допомоги. Також було доведено, що умисне вбивство адвоката було скоєне групою осіб та з мотивів помсти.

Вперше в Україні вбивство адвоката не лише отримало правильну кваліфікацію в суді, проте й завершилось винесенням реального вироку. Майже півсотні адвокатів Київської області разом зі ЗМІ більше двох годин заслуховували вирок Дніпровського районного суду (з повним текстом вироку можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за унікальним номером справи 361/6846/15-к.).

«У цій справі було вбито адвоката. Вбито тільки за те, що він якісно виконав свій професійний обов’язок. Адвокат представляв інтереси свого клієнта в суді у цивільній справі. Він виграв справу і саме за це поплатився життям. Такою для нього виявилась ціна перемоги в суді. Це була жорстока помста адвокатові, який всього лише виконував свою буденну роботу, професійно захищаючи в суді інтереси свого клієнта. Саме тому ця справа набула величезного резонансу, та без перебільшення стала викликом для усієї юридичної спільноти», – коментує вирок представник потерпілих адвокат Олександр Вишневий.

— Злочин було вчинено відносно адвоката, чи отримали потерпілі – дружина та сини покійного в цій справі підтримку від адвокатської спільноти?

— Підтримка адвокатської спільноти виявилась колосальною, завдяки якій здобуто важливу перемогу.

Давайте згадаємо, 5 років справа безуспішно розглядалась Броварським міськрайонним судом Київської області. Змінювався неодноразово склад суду, судді один за одним заявляли собі відводи, дійшло навіть до того, що в цьому суді було знищено ключові докази обвинувачення. І лише після того як цю справу взяв під контроль голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко, а представництво потерпілих почали здійснювати ціла група адвокатів з комітету захисту прав адвокатів Ради адвокатів Київської області, лише тоді ця справа зрушилась з місця і фактично за 7 місяців вдалось довести її до обвинувального вироку.

Крім того, надзвичайно вразив високий рівень професіоналізму головуючої судді Марії Сазонової та судді Юлії Іваніної, які розглядали справу у складі суду присяжних. Високий рівень організації судових засідань, належне реагування на порушення і зловживання з боку учасників судового процесу, чим продемонстровано дотримання найвищих стандартів правосуддя.

Кожне судове засідання у справі Ігнатенка відвідували десятки колег, які вшановуючи пам’ять адвоката, не лише виказували моральну підтримку, але своєю присутністю вимагали справедливого покарання для винних.

— Олександр Вікторович, нагадайте обставини вбивства.

— Упродовж 2014-2015 років адвокат Юрій Ігнатенко надавав правову допомогу в цивільній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

18 березня 2015 року він виграв справу в Апеляційному суді Київської області. Цим рішенням було визнано право власності на квартиру за клієнтом адвоката і  цим же рішенням було автоматично позбавлено права власності дружини відомого в Києві психіатра. Він, ототожнюючи адвоката з клієнтом, вважаючи, що виключно адвокат є причиною втрати майна, вирішив помстись.

Саме тоді, з мотивів помсти, у нього і виник умисел спрямований на вбивство адвоката. Усвідомлюючи, що самотужки не зможе вчинити злочин, він звернувся за допомогою до свого зятя, а той в свою чергу за грошову винагороду залучив двох неповнолітніх.

Психіатр взяв авто у свого знайомого автомобіль. Вже наступного дня після виграної справи, адвоката обманом заманили до авто та вивезли за межі міста Бориспіль, де проживав адвокат. Там його побили, били кастетом по голові. У подальшому адвоката витягнули на узбіччя дороги та продовжили бити руками та ногами по всьому тілу. Після того його затягли до машини, аби відвезти подалі від дороги та уникнути небажаних свідків. По дорозі за допомогою шприца в організм увели хімічну речовину, щоби придушити опір до боротьби. По приїзду на поле в Броварському районі Юрія Ігнатенка витягнули з машини, затягли у водойму та завдали 4 удари битою по голові, від яких він помер.

— Яке покарання отримали вбивці?

— Організатору, який вчинив умисне вбивство, суд за ст.115 КК призначив покарання у виді позбавлення волі строком 15 років та 15 років призначив за ст. 400 КК - вбивство представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги. За сукупністю злочинів суд призначив остаточне покарання у виді 15 років позбавлення волі.

Іншим двом обвинуваченим, учасникам  групи суд призначив показання у виді 13 років позбавлення волі.

Ще одному обвинуваченому, який в ході всього судового розгляду визнавав свою вину, суд призначив покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Всіх обвинувачених взято під варту в залі судового засідання.

Власне лише вік і врятував їх від більш жорсткого покарання: бо одним на момент вчинення злочину ще не було 18 років, а організатору на момент оголошення вироку вже виповнилось 65 років.

— Чи заявлено у цій справі цивільний позов та який результат його розгляду?

— Так в даній кримінальній справі було подано потерпілими цивільний позов. Суд його задовольнив частково та стягнув солідарно з обвинувачених на користь кожного потерпілого – дружини та двох синів по 500 тис. грн. заподіяної моральної шкоди.

Проте, чи можливо грішми оцінити втрату рідної людини? Скільки коштує взагалі життя людини? Жодна сума компенсації не перекриє глибину душевних страждань, які зазнали рідні, у зв’язку з безповоротною втратою чоловіка та батька.

Жодна компенсація не буде співмірною з втратами, які пережили потерпілі. Тому навіть немає сенсу обговорювати питання обґрунтованості та доведеності позовних вимог у справі про вбивство. Позовні вимоги підлягають задоволенню, на моє тверде переконання, у повному обсязі.

— Яке ставлення потерпілих до призначеної судом міри покарання?

— Не існує більш тяжкого злочину, аніж холоднокровне, заздалегідь сплановане вбивство людини. Самі обставини вбивства, механізм його вчинення, кількість та локалізація нанесених потерпілому тілесних ушкоджень вказує на найвищий ступінь їх суспільної небезпеки, тому ці особи заслуговують найсуворішого покарання.

— Чи визнали вину в ході судового розгляду обвинувачені?

— Троє обвинувачених, в тому числі й організатор, своєї провини у вчиненні злочинів не визнали, проти наведених обвинуваченням фактів категорично заперечили. В ході розгляду справи неодноразово заявляли про те, що стали жертвами незаконного переслідування їх органами досудового розслідування.

Вину у вчинені злочинів визнав лише обвинувачений, який на момент вчинення злочинів був неповнолітнім. Його ставлення до вчинених злочинів було незмінним з 2015 року. Показання, які він надавав на досудовому слідстві, так і в ході судового розгляду були послідовними та узгоджуються з іншими дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Його показання не були спростованими іншими обвинуваченими, більше того навіть не були поставлені під сумнів.

— Чи висувались обвинуваченими альтернативні версії на противагу версії представленій обвинувачем?

— Безапеляційність представлених суду фактів та доказів підтверджується елементарно тим, що захист за п’ять років судового розгляду не спромігся навіть поставити під сумнів версії прокурора.

Наскільки беззаперечними виявились факти, що захистом так і не було представлено суду взагалі жодної версії на противагу.

Чи представлено захистом свою протилежну версію. НІ!

Чи надано захистом в площині змагальності сторін будь-які дані, що свідчили б про наявність у хоча б одного з обвинувачених алібі? НІ.

Чи характерною є поведінка обвинувачених в умовах обвинувачення їх в особливо тяжкому злочині? Навіть якщо на долю секунди припустити що особи не мають відношення до вчинення злочину. Безумовно НІ.

Якою ж тоді була тактика захисту обвинувачених у цій справі?

Всі троє обвинувачених, як один, визначили для себе єдину стратегію - посилатись на порушення процедури збирання та оформлення доказів з метою визнання судом їх недопустимими.

Підсумовуючи, скажу, що адвокатська професія - свята, не можна посягати на життя і здоров’я адвоката! Кожна особа має усвідомити невідворотність понесення відповідальності та реального покарання!

Наразі це прецедентний вирок, важливий для адвокатської спільноти всієї України – призначено реальну, адекватну міру покарання за протидію адвокатській діяльності, чого до цього ще не було.

Закон і Бізнес