ВРП висловила зауваження до проекту Антикорупційної стратегії 2020–2024

Проект Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки суперечить чинному конституційному регулюванню суспільних відносин.

Про це йдеться у рішенні Вищої ради правосуддя від 10.07.2020 № 2098/0/15-20 «Про затвердження попередньої позиції Вищої ради правосуддя щодо проекту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки», передає «ЗіБ».

«Цей документ не відповідає вимогам нормотворчої техніки, має декларативний характер, містить суперечливі твердження та непідтверджені положення», – наголошується у позиції ВРП.

Як зазначили у ВРП, проект Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки не містить результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії. Однак у ньому наявне твердження про високий ступінь недовіри до судової влади, ВРП та ВККС, що не підтверджується будь-якими реальними дослідженнями серед професійної спільноти чи широкого кола споживачів судових послуг, зауважують у ВРП.

На думку Ради, необґрунтованим видається твердження про недовіру до ВККС, оскільки з 6 листопада 2019 року вона на підставі закону припинила свою роботу і не виконує повноважень.

На переконання членів ВРП, розроблення Антикорупційної стратегії без аналізу ситуації щодо корупції, а також результатів виконання попередньої антикорупційної стратегії суперечить статті 18 Закону України «Про запобігання корупції» та не відповідає конституційній нормі частини другої статті 19 Конституції України.

ВРП дійшла до висновку, що проект Антикорупційної стратегії, який у разі ухвалення стане спеціальним нормативним актом, суперечить чинному конституційному регулюванню суспільних відносин. Більш того, створення  тимчасової незалежної комісії з питань доброчесності, яка перевірятиме членів ВРП, не відповідає Конституції.

Вища рада правосуддя переконана, що запропоновані проектом Антикорупційної стратегії положення розділу стосовно унормування питань судоустрою і статусу суддів не відповідають цілям та завданням діяльності НАЗК, виходять за межі повноважень Нацагенства та не можуть бути предметом регулювання Антикорупційної стратегії, а також ставлять під загрозу принцип незалежності судової влади від виконавчої гілки влади, до якої, безсумнівно, належить НАЗК.

Стосовно питання проведення додаткових перевірок щодо суддів та представників суддівського врядування ВРП наголошує, що в чинному антикорупційному законодавстві закладено достатньо механізмів перевірки та контролю.

ВРП вважає, що проект Антикорупційної стратегії, розроблений всупереч імперативним приписам законодавства, не може створювати основу для подальшого розвитку антикорупційного законодавства та потребує доопрацювання.

Закон і Бізнес