Заборона на позов

Унеможливлення доступу до суду для певних осіб позбавляє їх права на ефективний захист. Зокрема, в частині можливості довести, що їхні права порушуються рішенням органу влади.

Таке, доволі визначальне рішення ухвалив другий сенат Конституційного Суду. Ним визнано неконституційною положення ч.1 ст.79 закону «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 №2121-III, яким обмежено коло осіб, що можуть оскаржити в суді  рішення, дії або бездіяльність Національного банку чи його посадових осіб..

Як зазначив КС, «у законодавчому регулюванні слід уникати заборон або обмежень щодо реалізації кожною особою права оскаржити в суді рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень». Зокрема, це стосується й визначення вичерпного переліку осіб, які мають право на таке оскарження. Адже у такому разі особа, яка не потрапила до цього переліку, не зможе довести в суді потребу в захисті порушених прав.

Так, положення, що оскаржується, унеможливлює доступ до суду, зокрема для акціонерів, які не є власниками істотної участі у банку. Це, на думку КС, дискримінує їх за майновою ознакою та нівелює їх право на ефективний юридичний захист.

Тож це положення закону визнане таким, що суперечить принципу верховенства права, і втратило чинність.