Що запропонував законодавець для здійснення судочинства під час карантину
«Карантинний» закон №540-IX, який парламент ухвалив на позачерговому засіданні 30 березня, передбачає зміни до багатьох законодавчих актів. Проаналізуємо ті з них, що торкнулися процесуальних кодексів.
Обмежений доступ
Так, з’явилися положення про те, що під час карантину суд або слідчий суддя можуть обмежити доступ осіб, які не є учасниками процесу, в судове засідання, якщо їхня участь становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. З одного боку, це є фактичним законодавчим закріпленням практики, яка була запроваджена судами на реалізацію заходів на час карантину. Відмінність полягає лише в тому, що суддя може дійти висновку про наявність загрози життю і здоров’ю особи вже під час судового засідання.
Однак практика пішла далі. Зокрема, на виконання карантинних заходів розпорядженнями голів суду обмежено доступ усіх осіб, які не є учасниками справи, навіть до приміщення суду.
Утім, на практиці нововведення може й не працювати, оскільки особи, які не є учасниками справи, не будуть присутні в засіданні, де слідчий суддя чи суд вирішуватимуть питання про обмеження їхнього доступу, оскільки такі особи не будуть допущені навіть до приміщення суду.
При цьому до Кодексу адміністративного судочинства такі зміни не внесені.
Ідентифікація онлайн
Крім того, на час карантину учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (крім кримінальних проваджень). Підтвердження особи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а за його відсутності — у порядку, визначеному законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією.
У попередніх редакціях ст.197 Господарського процесуального кодексу, ст.212 Цивільного процесуального кодексу та ст.195 Кодексу адміністративного судочинства учасникам справи було дано можливість брати участь у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч.3 вказаних статей). З огляду на це потреба дублювати норму є сумнівною.
Крім того, згаданий закон оперує поняттям «ідентифікація особи». В той час як термін «підтвердження особи» у ньому відсутній. Відтак залишається незрозумілим: можна вважати ці поняття синонімічними чи ця норма на практиці залишиться «мертвою».
Процесуальні строки
Також «Прикінцеві положення» ГПК, ЦПК та КАС доповнено новими пунктами, згідно з якими на час дії карантину продовжуються процесуальні строки. Зрозуміло, що законодавець розширює підстави для продовження процесуальних строків, установлених судом або законом. Проте тут швидше йдеться про процесуальні строки, пов’язані із зупиненням провадження у справі.
Слід також урахувати, що підстави зупинення провадження у справі не передбачають права суду зупинити його у разі оголошення карантину або інших надзвичайних подій. Тому доцільніше не продовжувати процесуальні строки на період карантину, а зупинити вчинення відповідних процесуальних дій.
Також у ГПК та КАС з’явилася норма, згідно з якою строк, що встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину. Це положення не є коректним, оскільки не можна зобов’язувати суд установлювати у своєму рішенні строк, тривалість якого має дорівнювати або бути більшою, ніж строк карантину, оскільки суд не може завчасно знати, коли закінчиться карантин.
Водночас до ЦПК така норма не була внесена.
Особливості без особливостей
Крім того, розд.ХІ «Перехідні положення» КПК доповнено новим п.205. Відповідно до його абз.1 тимчасово, на період дії карантину, встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Так, розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного) місцевий суд уносить вмотивоване подання про передання клопотання до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів (абз.3 п.205).
Убачається, що в п.205 мало б ітися про встановлення особливостей судового контролю. Натомість жодних особливостей розгляду окремих питань під час судового провадження його положення не містять. Крім того, згідно з абз.2 цього пункту на розгляд клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначені у вказаному пункті особливості не поширюються. Отже, порядок дій у разі неможливості визначити слідчого суддю для розгляду вказаних клопотань і скарг залишається незмінним.
Привертає увагу й некоректність формулювання «суд у межах юрисдикції різних апеляційних судів», що використано в абз.3 п.205. Адже один суд не може перебувати в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Швидше за все, мова має йти про передання клопотання з одного суду до іншого у межах юрисдикції різних апеляційних судів, що визначено ч.3 ст.34 КПК.
Таким чином, п.205 розд.ХІ «Перехідні положення» КПК є несистемним і недоопрацьованим та фактично не містить будь-яких суттєвих процесуальних механізмів вирішення питань слідчими суддями, судом у кримінальному провадженні під час дії карантинних заходів.
ТОЧКА ЗОРУ
Дмитро ШАГІРМАНОВ,
старший юрист ADER HABER:
— Процесуальне законодавство України передбачає можливість для будь-якої особи поновити майже будь-який процесуальний строк у разі наявності відповідних поважних причин його пропущення. Таким чином, і за відсутності нового закону будь-яка особа вправі звернутися до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, посилаючись на відповідні поважні причини його пропуску.
У такому випадку виключно особи, що дійсно не могли звернутися до суду по вчинення відповідної процесуальної дії, змогли б поновити пропущений строк та належним чином захистити свої права та інтереси. Тобто такі заходи не були б використані для зловживання процесуальними правами, оскільки суд у кожному конкретному випадку вирішував, чи дійсно особа не мала об’єктивної можливості звернутися до суду.
Окрім того, питання про відкладення розгляду має вирішуватись у кожній справі індивідуально. Адже відкладення розгляду в одній справі може забезпечити право осіб на доступ до правосуддя, а в інших — звести таке право нанівець.
Окремо слід звернути увагу на наслідки, які випливають з тих норм процесуального законодавства, які прямо не віднесені до переліку в законі. Так, законом передбачено продовження на строк дії карантину строку апеляційного оскарження. Як відомо, рішення в цивільній, господарській або адміністративній справі набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.
Системне застосування норми про набрання рішенням суду законної сили з положеннями про продовження строків на апеляційне оскарження дає підстави для тривожного висновку: під час дії карантину в законну силу не вступить жодне рішення, постановлене після набрання чинності законом.
Матеріали за темою
У райсуді Миколаївщини змінився голова
17.04.2024
У райсуді Житомирщини змінився голова
16.04.2024
Чи може суддя в умовах війни постійно брати відпустки без збереження зарплати — рішення РСУ
12.04.2024
У райсуд на Рівненщині потрібен суддя — ВККС
10.04.2024
У Харківському ОАС нарешті обрали голову
08.04.2024
Повноваження керівника апарату суду, надсилання рішення в ЄСІТС та інші висновки в огляді КАС
26.03.2024
Госпсуд на Одещині очолив «старий» голова
06.03.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!