Чорна смуга

Суддю, підозрюваного в корупції, звільнили, аби дочекався вироку

Кілька місяців тому двох суддів відсторонили від виконання обов’язків через підозру в хабарництві. Проте весь цей час вони були фігурантами не лише кримінальних, а й дисциплінарних проваджень. Одного таки звільнили, іншому — винесли догану.

Наслідки небажання працювати

У травні минулого року до Вищої ради правосуддя на підлеглого поскаржився голова Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська. На думку очільника, суддя Андрій Леонов «систематично порушує присягу та етику, зловживає правом на самовідвід, умисно відмовляє в доступі до правосуддя, ухиляється від виконання обов’язків слідчого судді, не ходить на збори».

Дисциплінарна палата відкрила справу. Під час перевірки з’ясувалося, що порушник справді прогуляв збори, на яких ішлося про збільшення кількості слідчих суддів. Після обговорення проблеми вирішили, що слідчими будуть усі судді. І всі розпочали роботу. Крім А.Леонова.

Він заявив, що, напевно, його помилково включили до цього наказу, оскільки про рішення зборів йому не відомо. Із цього приводу суддя вимагав пояснень. Листом його повідомили про рішення зборів.

Та А.Леонов не збирався виконувати додаткові повноваження. Він узяв самовідводи в 162 справах протягом трьох місяців. Свою позицію пояснив тим, що не є фахівцем з розгляду клопотань у межах досудових розслідувань. Адже в грудні 2014 року йому було визначено іншу спеціалізацію — розгляд кримінальних проваджень по суті.

Проте матеріали, що підлягають розгляду слідчими суддями, продовжували розподіляти й на А.Леонова. За відсутності відомостей про зміну спеціалізації суддя продовжив заявляти самовідводи.

У своїх поясненнях для ДП він заявив, що про збори, які відбулись, і рішення щодо призначення всіх суддів слідчими дізнався від колег, а з протоколом зібрання його не ознайомили. Тож формально не міг виконувати повноваження слідчого судді.

Однак ДП вирішила, що така позиція не може вважатися добросовісною. Палата розцінила дії як свідоме ухилення від розгляду справ з індексом «1-кс» під надуманими приводами.

Крім того, з’ясувалося, що суддя має найнижчий коефіцієнт навантаження серед колег. Оскільки кілька місяців до цього стосовно чоловіка вже розглядалося дисциплінарне провадження й він дістав догану, ДП вирішила рекомендувати звільнити законника.

А.Леонов оскаржив такий вердикт, однак на засідання не з’явився. Тому рішення залишилося в силі.

Сімейне майно

Андрій Новак із Голосіївського районного суду м.Києва поплатився за ухвалу про забезпечення позову, що вже стало традиційним. Скаржник стверджував, що служитель Феміди заборонив підприємству «Сетам», відділу примусового виконання рішень відчужувати нерухоме майно особи в межах виконавчого провадження. Громадянин запевняв, що такою ухвалою порушене процесуальне право, при цьому не вказані мотиви.

Апеляційний суд ухвалу А.Новака скасував, виходячи з того, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання рішень, які набрали законної сили. Крім того, друга ланка вирішила, що підстав для забезпечення позову саме в такий спосіб не було й вимоги не сумірні із забезпечення. Адже позивач наполягав на визнанні недійсним договору позики, але претензій стосовно нерухомості не мав.

Суддя пояснив, що майно, про яке йде мова, належало одному з подружжя, яке розлучилося. Чоловік заборгував гроші, і для погашення недоїмки суд постановив продати нерухомість. На час розлучення рішення вже набрало законної сили, а нерухомість належала чоловікові. Колишня дружина навіть не здогадувалася, що її благовірний брав у борг та був учасником судової тяганини. А коли довідалася — подала позов про визнання договору позики недійсним на підставі ст.65 Сімейного кодексу.

А.Новак забезпечив позов у цій справі, оскільки, якби виконавча служба на той час уже продала нерухомість, це унеможливило б повернення сторін до попереднього стану.

Попри вичерпні пояснення, ДП наполягала на своєму: рішення, яке вступило в законну силу, є обов’язковим для виконання, його не можна скасувати ухвалою про забезпечення позову. Умислу в діях судді палата також не побачила. Утім, за порушення покарала — вліпила догану.

А.Новак оскаржив дисциплінарне стягнення, однак члени Ради рішення пом’якшувати не стали. Це має ще раз нагадати законникам про невідворотність покарання за ухвали, прийняті з перевищенням повноважень чи без належної мотивації.

Прикметно, що свого часу обоє суддів були відсторонені від здійснення правосуддя через підозру в корупції. Тоді ВРП прийняла рішення про їх відсторонення в один день. Так само як і рішення про дисциплінарні покарання.