Чи потрібні звірам права?

Коли вбивають собаку, страждає не він, а суспільство

Чи можна зробити тварину суб’єктом прав? І яку саме? Якщо кіт стане суб’єктом прав, а свиня продовжить залишатись об’єктом і її можна буде безкарно вбивати, то чи не буде це дискримінацією?

Покарання для живодерів

В Асоціації правників України обговорили питання щодо притягнення до відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Хоча в законі прописано, що під словом «тварина» мають на увазі будь-яку хребетну істоту, чомусь обговорювали долю тих, кого найбільше люблять люди, — котів і собак.

Зоозахисники та юристи-практики ділились історіями та знаннями, як максимально ефективно захистити домашніх улюбленців від знущань їхніх господарів, а бездомних тварин — від садистів.

На жаль, у судовій практиці є лише один випадок, коли людину за знущання над твариною позбавили волі. На півроку. Це відома справа Дмитра К., який збиткувався над власним котом. Коли в чоловіка відібрали тварину, виявилося, що в неї перелом ребер та гематома на голові. А тим часом самого власника турбувало лише те, що на територію його саду зайшли без дозволу.

Інші випадки миналися для живодерів штрафами або взагалі безкарно. Наприклад, одного разу громадянинові вдалося довести в суді, що він не годував свою тварину, не маючи наміру завдавати їй шкоди. Він просто не знав, що від голоду вона може померти. Інша історія була пов’язана з тим, що чоловік подав до суду на сусіда, який застрелив його вівчарку. Згодом дядьки помирились, і, відповідно, покарання ніхто не поніс.

Київського живодера, який труїв собак, хотіли посадити за ґрати на півроку, але строк давності для притягнення його до відповідальності минув. Він відкупився штрафом у 10500 грн.

Загалом в Європі набагато суворіші покарання за знущання над тваринами. Наприклад, у Франції жорстокі розваги можуть вилитись і в €30 тис., і у 2 роки тюрми, а в Нідерландах не дивина — відсидіти й 3 роки.

Кожному кошенятку — судмедекспертизу

Тим часом в Україні живодерів карають дуже рідко. Є багато випадків, коли небайдужим людям хочеться довести справу до суду, але з різних причин це виявляється неможливим. Віце-президент Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова розповіла одну з таких історій.

Якось чоловік заплатив своєму сусідові за те, щоб той убив його вівчарку. Сусід заманив пса за населений пункт і став бити чимось по голові. Собаці вдалося втекти. Звісно, тварина побігла до свого господаря. Там і померла.

Сусідка, яка була очевидцем подій, зателефонувала в зоозахисну організацію. Марина порадила їй взяти тіло собаки й завезти на медекспертизу. Проте жінка не знала, чим везти та куди. Надворі був пізній вечір. Тому М.Суркова сама поїхала до неї. Однак тіло собаки не вдалося відвезти на експертизу ні на таксі, ні з поліцією. Тож знайшли морозильник і заморозили.

Коли труп нарешті потрапив на медекспертизу до Харківської зооветеринарної академії, то лікар мало що міг сказати. Адже процес розкладання вже зробив своє діло. Урешті встановили, що тварина померла від больового шоку.

Між іншим, сама експертиза коштувала 5000 грн., тому довелося збирати гроші через соцмережі. Адже держава фінансує проведення таких експертиз лише щодо людей. Борцям за права тварин доводиться шукати фінансування деінде. І час, що на це витрачається, часто унеможливлює встановити причини загибелі.

М.Суркова вважає, що держава має активніше дбати про права тварин. Тож, якби ці права за ними закріпити, тобто визнали тварин суб’єктами прав, доля чотирилапих була б щасливішою.

Право на життя

Заступник генерального директора Київського зоопарку Сергій Харків переконаний: якщо зробити тварину суб’єктом прав, то держава має забезпечити їй право на життя. А це взагалі неможливо, адже кіт чи пес можуть постраждати не тільки від людини. А побитися між собою, завдавши фізичних травм або смерті. Що тоді? Кого в такому випадку судити і хто винен?

Крім того, виникає запитання, чому права мають отримати тільки хребетні. А слимаки, наприклад? Адже вони також розумні, також відчувають біль. «Ми не можемо зробити котів і псів суб’єктом права, а сільськогосподарських тварин — залишити об’єктом», — зауважила голова комітету АПУ з природних ресурсів, природоохоронного та екологічного права Катерина Сорока.

На думку правників, слід обговорювати не захист братів наших менших від населення, а забезпечення їм нормальних умов життя. «Згідно з українським законодавством, коли страждає тварина, то зазнають шкоди моральні цінності суспільства, — каже радник LVF Low Group Олена Волянська. — Саме тому покарання за вбивство звіра залежить від умов, у яких воно здійснене. Наприклад, живодерство в присутності малолітніх або з метою сексуального задоволення карається значно суворіше».

Міжнародний досвід

У США зоозахисники поширюють у суспільстві думку, що маніяки, які сьогодні вбивають котів і собак, завтра можуть перейти на дітей. Адже бажання завдати шкоди комусь, хто не може себе захистити, після вбивства тваринки нікуди не зникне. Тому й розслідування таких злочинів проводять значно суворіше.

Загалом цивілізовані країни неабияк пишаються тим, що в них бездомних тварин немає. Для цього вживають різних заходів. Серед них — стерилізація усіх безпородних особин та… присипляння тварин, яких ніхто не захотів узяти додому. Саме так відбувається в США. Хоча все більше приватних притулків, у яких звірятка щасливо живуть до старості.

У Німеччині також практикують умертвлення бездомних тварин, але щоразу шукають нових способів цього уникнути — передають чотирилапих у товариства сліпих, для лікування душевно хворих.

В Індії тварин не вбивають. Самок виловлюють, стерилізують, роблять щеплення від сказу й повертають на вулиці. Адже вважають, що головна проблема бездомних особин — це сказ, який вони переносять.

М.Суркова переконана, що стерилізація всіх котів і псів на вулицях українських міст і сіл покращила б ситуацію, а їх реєстрація дала би змогу проконтролювати долю кожної тваринки зокрема.

Тим часом у Німеччині розглядають проблему бездомних тварин як проблему господарів, котрі їх або їхнє потомство викидають на вулицю. Власник, який бере собі звірятко, має платити податок, а якщо раптом викине його на вулицю — штраф.

Закон і Бізнес